Подорожник великий: корисні властивості та застосування

Доктор Борис Увайдов

Подорожник великий — багаторічна трав'яниста рослина, яка росте біля доріг, на пустирях і городах. За даними довідників із фітотерапії, його листя містить слизові речовини, дубильні речовини, глікозид аукубін, вітаміни С і К. Подорожник великий традиційно застосовують при кашлі, деяких захворюваннях шлунково-кишкового тракту, а зовнішньо — для догляду за ранами, порізами та наривами. Його лікувальні властивості, можлива користь та обмеження залежать від способу застосування і стану здоров'я людини.

Подорожник великий: що це за рослина і як її розпізнати

Подорожник великий — рослина родини подорожникових. У нього коротке вертикальне кореневище та пучок мичкуватих білих коренів. Листя зібране в прикореневу розетку, воно широкояйцеподібне, завдовжки до 20 см. На листку помітні 5–9 виступних дугоподібних жилок. Квітконос безлистий, закінчується густим колосоподібним суцвіттям. Рослина цвіте з травня до осені.

За даними довідників, одна рослина утворює від 8 до 60 тисяч насінин. Тому вона швидко поширюється і стає бур'яном на городах. Подорожник легко впізнати за широким листям із дугоподібними жилками та колосоподібним суцвіттям.

Схожі види — подорожник середній і подорожник найбільший. У народній медицині їх використовують подібним чином, але основний вид в офіційних довідниках — подорожник великий. Молоде листя їстівне. Його додають до салатів та овочевих страв. Але частіше рослину розглядають як лікарську, вивчаючи її традиційне застосування та властивості.

Народні назви та історія назви

Українська назва «подорожник» пов'язана з місцем зростання рослини біля доріг. У народі її також називають «порізник» і «ранник» — за здатність загоювати рани. Латинська назва Plantago утворена від слів «ступня» і «рухати»: листя за формою нагадує слід ноги, а сама рослина трапляється на кожному кроці. Корінні народи Північної Америки за поширенням подорожника визначали місця, де вже побували білі люди: насіння переносилося на підошвах взуття та колесах. Ще Авіценна застосовував листя подорожника як кровоспинний і ранозагоювальний засіб.

Як відрізнити подорожник великий від схожих видів

У подорожника середнього листя еліптичне, меншого розміру, з короткими черешками, з обох боків опушене. Квітконос дуже довгий, круглий і гладенький, значно підноситься над листям. Колосоподібне суцвіття коротке, а під час дозрівання плодів витягується більш ніж удвічі. Квітки блідо-рожеві. Висота рослини 30–50 см. Подорожник найбільший — багаторічна шорсткоопушена рослина заввишки 30–70 см. Листя широкояйцеподібно-еліптичне, на довгих черешках, суцвіття — густий довгий циліндричний колос. Росте на солонцюватих луках у заплавах і на лиманах. У подорожника великого листя голе, широкояйцеподібне, з 5–9 виступними дугоподібними жилками.

Подорожник великий: лікувальні властивості, користь та обмеження

У довідниках із фітотерапії описано такі дії листя та препаратів подорожника:

• кровоспинна,
• ранозагоювальна,
• протимікробна,
• протизапальна,
• обволікальна,
• відхаркувальна,
• в'яжуча,
• м'яка проносна,
• жарознижувальна.

Крім того, подорожник стимулює апетит і секрецію шлункового соку. Ці властивості описані в довідковій і традиційній фітотерапії, але це не означає, що рослина підходить для самостійного лікування будь-яких захворювань.

За хімічним складом у листі виявлено полісахариди, слизові речовини, пектин, глікозид аукубін, іридоїди, гіркі та дубильні речовини, холін, органічні кислоти, флавоноїди, каротин, вітамін С і вітамін К. Є в листі й мінеральні солі, зокрема солі калію, які беруть участь у регуляції водного обміну.

Дихання. Настій листя посилює активність війок миготливого епітелію дихальних шляхів. Збільшується секреція бронхіального слизу, мокротиння розріджується і легше відходить. Тому настій описують як допоміжний відхаркувальний засіб при бронхіті, кашлюку, бронхіальній астмі та туберкульозі. Ці захворювання потребують обов'язкового медичного нагляду. Подорожник не замінює основного лікування, самостійне застосування трав за таких діагнозів неприпустиме.

Шлунок і кишечник. Сік зі свіжого листя застосовують при хронічних гастритах, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки з нормальною або зниженою кислотністю, а також при хронічних колітах. У народній медицині водний відвар усієї рослини п'ють при гастритах, діареї, виразці. За даними довідників, із водного екстракту листя отримували препарат «Плантаглюцид», який застосовували при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки. При виразковій хворобі та гастритах важливо перебувати під наглядом лікаря.

Рани та шкіра. Свіжий лист прикладають до ран, наривів, фурункулів, забоїв, порізів і попрілостей. Рани також промивають відваром або заливають соком. В експериментах екстракт листя зменшував гнійні виділення, прискорював ріст грануляційної тканини та епітелізацію.

Інше. У народній медицині відвар подорожника пили при захворюваннях нирок, підвищеному тиску, для поліпшення апетиту. В дослідженнях екстракт листя виявляв седативну та гіпотензивну дію. Кровоспинні властивості рослини згадують у зв'язку зі шлунково-кишковими та гемороїдальними кровотечами. Будь-яка кровотеча — привід для невідкладної медичної допомоги, а не для самолікування травами.

Від чого допомагає подорожник великий згідно з традиційними описами фітотерапії? Насамперед його листя застосовували як допоміжний відхаркувальний засіб, зовнішньо — для догляду за пошкодженою шкірою, а препарати соку — при окремих захворюваннях шлунка та кишечника. Однак перелік традиційних застосувань не є доказом ефективності при кожному з перелічених станів. Що саме лікувати подорожником у конкретному випадку, має визначати лікар з урахуванням діагнозу та інших призначень.

Історичне застосування подорожника великого

Ще Авіценна застосовував листя подорожника як кровоспинний і ранозагоювальний засіб. У народній медицині подорожник великий і середній використовували при найрізноманітніших станах: водний відвар усієї рослини пили при гастритах, діареї, виразці, захворюваннях нирок, кашлі, туберкульозі легень, для поліпшення апетиту, при хворобах серця та підвищеному тиску. Свіжим листям натирали ноги з попрілостями, порошком із сухої трави посипали гнійні свищеві нариви та рани, свіже листя прикладали до фурункулів.

Історичні відомості допомагають зрозуміти, як формувалися уявлення про користь подорожника, але не замінюють сучасних рекомендацій щодо лікування.

Як застосовують подорожник великий: настій, відвар і сік

Листя подорожника заварюють як чай і п'ють від кашлю як відхаркувальний засіб. У травниках описані й холодне вилучення, і звичайний настій. Для подорожника великого в одному з довідників зазначена така форма: 2 чайні ложки трави — холодне вилучення або настій. У тому ж довіднику для подорожника ланцетного наведено дозу рідкого екстракту 20–40 крапель, але до подорожника великого вона не стосується.

Сік зі свіжого листя консервують, додаючи 20% спирту. Зовнішньо такий сік використовують як ранозагоювальний засіб. Усередину — при анацидних гастритах і хронічних колітах.

У довіднику описано також готовий сік подорожника. Він складається із суміші рівних об'ємів соку свіжозібраного листя подорожника великого та трави подорожника блошиного. Його приймають по 1 столовій ложці 3 рази на день за 15–20 хвилин до їди, розводячи в 1/4 склянки води, протягом 30 днів. Не перевищуйте зазначені дози.

Плантаглюцид і консервований сік

Із свіжої трави — листя та квіткової стрілки подорожника великого або трави подорожника блошиного — шляхом пресування отримують сік у день збирання. Сік консервують або висушують до порошкоподібного стану. Із порошку виготовляють гранули під назвою плантаглюцид. Консервований сік і плантаглюцид мають бактерицидні властивості та рекомендуються при шлунково-кишкових захворюваннях, колітах, зниженій кислотності, виразці шлунка та дванадцятипалої кишки.

Подорожник великий: як заварювати та готувати настої

Найпростіший спосіб — заварити листя як чай. Такий чай п'ють при кашлі. У зборах листя подорожника частіше використовують разом з іншими рослинами. Нижче наведено склади зі довідників із фітотерапії.

Збір для полегшення відходження мокротиння:

• корінь солодки — 3 частини,
• листя подорожника — 3 частини,
• листя мати-й-мачухи — 4 частини.

Настій приймають по 1/4 склянки 4–5 разів на день.

Збір при густому гнійному мокротинні:

• трава чебрецю — 25,0,
• трава фіалки триколірної — 20,0,
• соснові бруньки — 20,0,
• листя подорожника великого — 15,0,
• трава сушениці болотної — 10,0.

Настій приймають теплим по 1/4 склянки 4–5 разів на день до їди.

Збір із сосновими бруньками:

• соснові бруньки — 30,0,
• листя подорожника — 30,0,
• листя мати-й-мачухи — 30,0.

Настій приймають по 1/4 склянки 4–6 разів на день до їди.

Народні збори з подорожником

У народній медицині водний відвар усієї рослини подорожника великого або середнього пили при катарі шлунка, гастритах, діареї, виразці. Наведемо кілька зборів, згаданих у травниках.

Збір при катарі шлунка: подорожник великий (уся рослина), ялівець звичайний (шишкоягоди), звіробій звичайний (трава), собача кропива серцева (трава). Водний відвар п'ють при катарі шлунка.

Збір при гастритах: подорожник великий (уся рослина), золототисячник зонтичний (трава), полин гіркий (трава), ялівець звичайний (шишкоягоди). Водний відвар п'ють при гастритах.

Ці збори описані в народній медицині; при серйозних діагнозах їх не можна використовувати без консультації лікаря.

Як збирати та зберігати подорожник великий

Листя подорожника великого збирають у період цвітіння — у червні–липні, до початку в'янення. Його зривають вручну, залишаючи невеликі частини черешків. Листя сушать у затінку: на горищах, під навісами, на відкритому повітрі або в сушарках за температури 40–50°C. Готова сировина складається із зеленого листя з коротко обірваними черешками. Запах відсутній. Смак слабко гіркуватий, злегка в'яжучий. Сухе листя зберігають у сухому, захищеному від світла місці. Свіжу сировину для соку переробляють у день збирання.

Харчове використання молодого листя

Молоде листя подорожника великого, як і ланцетного, збирають до цвітіння, ретельно промивають, видаляють виступні з нижнього боку волокнисті жилки. Його їдять сирим у салатах, із сирними стравами, готують як відварені овочі або зелені супи, часто змішуючи з іншими травами.

Харчове використання молодого листя — окремий спосіб застосування рослини. Користь подорожника в контексті харчування не слід плутати з лікувальною дією концентрованих препаратів або екстрактів.

Як знайти подорожник великий за кордоном

Щоб не переплутати види, шукайте саме *Plantago major L.* Назви рослини в різних країнах відрізняються:

• США: broadleaf plantain, common plantain.
• Німеччина: Breitwegerich.
• Франція: grand plantain, plantain majeur.
• Латина: *Plantago major L.*

Важливо: Spitzwegerich і plantain lancéolé — це інший вид, *Plantago lanceolata*.

У якому вигляді продається

Для купівлі орієнтуйтеся насамперед на листя (leaf / Blätter / feuilles). Продають сушене розсипне листя для настою, настоянки та рідкі екстракти. У Франції бувають капсули з порошком листя. Пакетований чай із маркуванням *P. major* можна знайти онлайн. Квітки, коріння та плоди не слід підміняти листям; насіння під назвою psyllium / Flohsamen може належати до іншого виду.

Де шукати

• США: магазини трав і товарів для здоров'я, онлайн.
• Німеччина: магазини трав і чаю, Reformhaus, онлайн; в Apotheke уточнюйте вид.
• Франція: herboristerie, магазини натуральних продуктів, онлайн; настоянку можна знайти в pharmacie.

На упаковці перевірте *Plantago major L.*, частину рослини, повний склад і статус товару. Для органічного походження шукайте organic / Bio / biologique. У США харчові добавки не отримують попереднього схвалення FDA щодо безпеки та ефективності; правила продажу залежать від країни.

Подорожник великий: користь і шкода, протипоказання та обережність

За даними довідників, препарати подорожника протипоказані при виразковій хворобі з підвищеною кислотністю та гіперацидних гастритах. Це важливе обмеження, яке слід враховувати, оцінюючи можливу користь і шкоду рослини.

Не застосовуйте подорожник за відомої алергії на рослини роду Plantago, їхній пилок або псиліум. Можливі чхання, сльозотеча, закладеність або стискання в грудях. Рідко трапляються тяжкі алергічні реакції. При набряку губ, язика або горла, задишці, генералізованій кропив'янці потрібна невідкладна допомога.

Продукти з насінням або слизом псиліуму не можна застосовувати при кишковій непрохідності, каловому завалі, стриктурах шлунково-кишкового тракту, утрудненому ковтанні або захворюваннях стравоходу. Їх обов'язково приймають із достатньою кількістю рідини. Це насамперед стосується насіння псиліуму, а не настою листя.

Для продуктів із псиліумом описано взаємодії з літієм, карбамазепіном і протидіабетичними засобами. Якщо ви приймаєте будь-які ліки, обговоріть застосування подорожника з лікарем або фармацевтом. Вагітним і жінкам, які годують грудьми, не слід самостійно застосовувати лікувальні дози або екстракти. Даних про безпеку недостатньо. Дітям концентровані препарати не дають без рекомендації педіатра. Особливо небезпечні сухі порошкові форми без достатньої кількості рідини через ризик задухи.

Серед побічних ефектів засобів із псиліумом найчастіше описують метеоризм, здуття живота, нудоту, блювання, диспепсію. Це не означає, що настій листя спричинить такі самі реакції, але обережність не завадить.

Коли потрібен лікар

Зверніться до лікаря, якщо після застосування з'явилися висип, свербіж, набряк, утруднене дихання або біль за грудиною. Не скасовуйте призначене лікування і не замінюйте його подорожником.

Обов'язково порадьтеся з лікарем під час вагітності, грудного вигодовування, за хронічних захворювань, приймання літію, карбамазепіну, протидіабетичних засобів або інших ліків. Дітям будь-які концентровані форми дають лише після консультації з педіатром.

Трави можуть бути корисними, але вони не скасовують діагноз і не замінюють лікаря. Це особливо важливо при кашлі з підвищеною температурою, крові у випорожненнях, тривалому болю в животі або рані, що не загоюється.

Борис Увайдов — доктор натуропатії, Ph.D. Понад п'ятдесят років допомагаю людям повертати здоров'я харчуванням, очищенням організму та силою розуму — в Європі, Америці та Азії. Про автора →

Читайте також

Усі лікарські трави за темами →

Усі статті за методикою Бориса Увайдова →