Лікувальні трави: назви, властивості та вивчення

Доктор Борис Увайдов

Лікувальні трави — велика група рослин, які традиційно використовують для приготування чаїв, настоїв, екстрактів і рослинних зборів. Щоб розібратися в їхніх властивостях, почніть із назв рослин, вивчіть частини, які використовують, і форми приготування, а потім ознайомтеся з особливостями кожного виду. Причини інтересу до фітотерапії зрозумілі: людям хочеться більше знати про природні засоби й усвідомлено дбати про своє здоров'я. Але вивчення рослин не повинно перетворюватися на самостійне призначення собі лікування.

Що таке лікувальні трави та чим вони відрізняються одна від одної?

Фітотерапією називають використання рослин і засобів, приготовлених із них, в оздоровчій практиці. Слово походить від грецьких понять, що означають рослину та лікування. Рослинна сировина може включати листя, квітки, корені, плоди та інші частини рослин. Залежно від способу обробки з неї отримують чай, настій, порошок, екстракт або готову добавку.

Лікувальні трави та їхні властивості вивчають із різних боків. Ботаніка допомагає визначити рослину й зрозуміти, до якої родини вона належить. Хімія рослин досліджує речовини, що містяться в ній, а фармакологія розглядає їхню взаємодію з організмом. Окремий напрям — історія традиційного використання рослин у різних культурах.

Важливо розрізняти саму рослину та готовий продукт із неї. Наприклад, висушене листя, водний настій і концентрований екстракт однієї рослини — це не одне й те саме. Вони можуть відрізнятися складом і концентрацією компонентів. Тому сама назва рослини ще не говорить про те, наскільки безпечний конкретний засіб.

Я вважаю, що інтерес до фітотерапії заслуговує на повагу. Рослини використовували в сімейній практиці, монастирях і народних лікувальних школах задовго до появи сучасної фармакології. Згодом рослинна сировина стала предметом вивчення аптек, клінік і наукових установ. Однак багатовікова історія використання та доведена ефективність при конкретному захворюванні — це різні поняття.

Які бувають лікувальні трави та як запам'ятати їхні назви?

Коли людина вперше знайомиться з фітотерапією, велика кількість назв може збивати з пантелику. Зручніше не намагатися відразу вивчити сотні рослин, а розділити їх на групи за частинами, які використовують. Так легше орієнтуватися в ботанічному різноманітті й розуміти, що саме входить до складу рослинного збору.

Для початку можна познайомитися з такими прикладами:

• Рослини, які використовують завдяки листю: шавлія та люцерна. Під час вивчення звертають увагу на будову листка, його форму, запах та особливості заготівлі.
• Рослини, у яких використовують квітки: календула та червона конюшина. Тут важливо навчитися розрізняти суцвіття, забарвлення й характерні ботанічні ознаки.
• Рослини, які використовують завдяки кореням: ця група особливо цікава з погляду будови підземних частин. Під час вивчення потрібно окремо з'ясовувати, яка саме частина рослини використовується.
• Рослини, які використовують завдяки плодам: шипшина — один із відомих прикладів. Її плоди зустрічаються в традиційних рослинних зборах.
• Рослини з гіркими компонентами: полин належить до цієї групи за характерними смаковими властивостями. Самостійно підбирати його для приймання не слід.

Це приклади назв, а не універсальний перелік засобів від певних захворювань. Не можна автоматично переносити властивості одного представника на всю родину. Навіть рослини, близькі за зовнішнім виглядом, можуть мати різний хімічний склад.

Початківцю корисно завести власний довідник рослин. Для кожного виду записуйте українську та латинську назви, родину, частину, яку використовують, форму випуску та відомі обмеження. Окремо зазначайте, які відомості стосуються традиційного використання, а які підтверджені дослідженнями.

Як вивчати властивості рослин і розуміти склад зборів?

Властивості лікувальних трав не можна визначати лише за народною назвою або розповідями знайомих. Спочатку необхідно встановити точний ботанічний вид. Деякі рослини мають схожі назви, а зовнішня подібність не гарантує однакового складу. Помилка під час визначення сировини може призвести до використання зовсім іншої рослини.

Наступний крок — розібратися, які частини рослини використовують. Квітки, листя, корені та плоди можуть містити різні групи речовин. Тому в професійному описі завжди має значення не лише назва, а й конкретна сировина.

Третє питання — форма приготування. Рослини продаються у вигляді висушеної сировини, чаїв, порошків, капсул, таблеток і рідких екстрактів. Кожен варіант має свої особливості виробництва та концентрації. Не можна вважати, що чашка настою й капсула концентрованого екстракту взаємозамінні.

Під час вивчення конкретної рослини корисно послідовно шукати відповіді на кілька запитань:

1. Яка її точна ботанічна назва?

2. До якої родини вона належить?

3. Які частини рослини використовують?

4. Які речовини виявлено в її складі?

5. Яку форму рослинного засобу розглядають?

6. З якою метою його традиційно використовували?

7. Які результати досліджень є щодо конкретного застосування?

8. Які обмеження та взаємодії з ліками відомі?

Особливо уважно потрібно ставитися до готових рослинних добавок. Їхній склад може відрізнятися навіть за однакової назви на упаковці. Лікарі звертають увагу, що продукція, яку продають у магазинах та інтернеті, не завжди відповідає препаратам, які досліджувалися в наукових роботах.

Необхідно читати етикетку, перевіряти повний перелік компонентів і звертати увагу на попередження виробника. Якщо у складі кілька рослин, важливо вивчати не лише кожен компонент окремо, а й можливі взаємодії між ними. Для деяких поєднань недостатньо даних про безпеку.

Які лікувальні трави збирають у травні та як вивчати заготівлю?

Травень привертає увагу початківців-травників: природа прокидається, з'являється молоде листя та перші квіти. Однак не можна стверджувати, що всі корисні рослини збирають саме цього місяця. Час заготівлі залежить від конкретного ботанічного виду, кліматичної зони, погоди та частини рослини, яку планують використовувати.

В однієї рослини цікавими є листя, в іншої — квітки, у третьої — плоди або корені. Тому календар збору складають окремо для кожного виду. Навіть у межах однієї країни терміни можуть суттєво відрізнятися.

Для навчального знайомства із заготівлею почніть із ботанічного визначення рослини. Вивчіть її фотографії на різних стадіях розвитку, характерні особливості листя, квіток і стебла. Порівняйте кілька зображень, щоб зрозуміти, які ознаки допомагають відрізнити потрібний вид від схожих.

Особливу увагу приділяйте безпеці. Не збирайте незнайомі рослини лише тому, що вони схожі на зображення в довіднику. Не використовуйте сировину невідомого походження й не вважайте дикорослу рослину автоматично безпечною.

Також необхідно розрізняти збір, сушіння, зберігання та застосування. Це самостійні етапи роботи з рослинною сировиною. Неправильна ідентифікація або обробка може зробити матеріал непридатним для використання.

Якщо ви поки що лише починаєте, корисніше спочатку навчитися розпізнавати кілька поширених рослин, ніж збирати великий набір незнайомих видів. Знання ботанічних ознак — основа грамотного знайомства з фітотерапією.

Що я раджу: як підходити до вивчення лікувальних трав?

Я завжди надавав великого значення лікувальним рослинам та їхньому місцю в натуропатичній практиці. Але вважаю важливим не просто запам'ятовувати назви трав, а розбиратися в їхньому складі, походженні та поєднанні з іншими рослинами. У своїх книгах я неодноразово повертаюся до думки, що знайомство з фітотерапією має починатися з вивчення самої рослинної сировини.

Перше. Вивчайте, які частини рослин входять до лікувального збору: квіти, корені та листя. У своїх книгах я окремо виділяю саме такі поєднання. З мого досвіду, не можна вважати збір чимось однорідним: кожна рослина має свою історію використання, а частини, які застосовують, можуть відрізнятися. Тому я раджу уважно читати склад, дізнаватися назви кожного компонента й не обмежуватися загальною назвою суміші.

Друге. Не відкидайте традиційні знання про лікарські рослини. Я писав, що лікувальні трави не слід вважати пережитком минулого. Протягом століть люди передавали досвід їхнього використання в сім'ях, монастирях і народних школах лікування. Згодом інтерес до рослин з'явився також в аптеках, клініках і медичних установах. Я пов'язую це з накопиченням практичних знань про рослинну сировину. Водночас сучасна медицина оцінює ефективність і безпеку конкретних рослин за науковими дослідженнями, а не лише за тривалістю народного використання.

Третє. Вивчайте не лише окремі рослини, а й їхні поєднання. У книгах я розглядаю трав'яні збори з квітів, коренів і листя як самостійний напрям натуропатичного підходу. Я також описую збори, яким надаю значення щодо бронхів, печінки, кишечника та нирок. Це моя система поглядів на призначення рослинних поєднань, а не доказ того, що один збір здатний одночасно лікувати захворювання всіх перелічених органів.

Четверте. Знайомтеся з конкретними назвами рослин і перевіряйте інформацію про них. У своїх матеріалах я згадую шавлію, полин, календулу, червону конюшину, шипшину та люцерну. Раджу вивчати кожну рослину окремо: які частини використовують, яким є її традиційне застосування та які обмеження відомі. На моє переконання, усвідомлене знайомство з фітотерапією починається саме з таких подробиць, а не з пошуку універсального рецепта.

Я розглядаю ці рекомендації як частину свого натуропатичного підходу. Сучасна медицина нагадує, що навіть природна рослинна сировина може мати протипоказання та взаємодіяти з ліками, тому застосування трав варто попередньо обговорювати з лікарем.

Де і як цьому навчатися?

Тим, хто хоче послідовно вивчати натуропатію, я рекомендую ознайомитися з програмою Академії природного зцілення. Це навчальний курс, побудований на книгах, відеоматеріалах, семінарах та аудіозаписах доктора. Програма складається з п'яти етапів, кожен із яких продовжує попередній.

Перший етап присвячений книгам: «Абетка здоров'я», «Настільна книга для здорових і хворих», «Секрети молодості, здоров'я та краси», «Перемога над раком», «Сила розуму» та іншим працям. Другий етап знайомить із харчуванням та очищенням, зокрема з темою рослинних чаїв. Третій присвячений захворюванням і практикам: розглядаються хронічні хвороби, серце й судини, діабет, щитоподібна залоза, суглоби, шкіра, ванни та обгортання.

На четвертому етапі зібрані семінари й аудіозаписи. До програми входять пояснення доктора, відповіді на запитання слухачів і відеоматеріали з фітотерапії. П'ятий етап присвячений свідомості, психіці, навіюванню, гіпнозу та парапсихології.

Після проходження програми слухач зможе краще розуміти принципи натуропатії, розбиратися в харчуванні та способі життя, знайомитися з практиками й розуміти, які питання слід обговорювати з фахівцем. На завершення передбачено особистий іспит у доктора Бориса Увайдова та отримання іменних сертифікатів із натуропатії та парапсихології. Умови та реєстрація — на сторінці Академії.

Для людини, яка цікавиться лікувальними травами, такий порядок корисний насамперед як можливість отримати ширше уявлення про натуропатичний підхід. Водночас вивчення фітотерапії не замінює окремої медичної освіти й не дає права самостійно призначати препарати іншим людям.

Коли звертатися до лікаря

Коли потрібна екстрена допомога?

Тому не можна складати довільний список ознак і приписувати його рослинним засобам. Якщо стан людини різко погіршився, необхідно звернутися по екстрену медичну допомогу, а не намагатися самостійно визначити причину реакції.

Коли потрібна планова консультація?

Обговоріть застосування рослинних добавок із лікарем, якщо регулярно приймаєте ліки. Деякі компоненти можуть взаємодіяти з призначеними препаратами та змінювати безпеку їхнього спільного використання.

Попередня консультація також необхідна за наявності захворювань, перед хірургічним втручанням і під час підготовки до операції. Окремої обережності потрібно дотримуватися під час вагітності та грудного вигодовування, а також під час вибору засобів для дітей: багато рослинних добавок у цих групах недостатньо вивчені.

Якщо ви вже приймаєте призначені препарати, не змінюйте їх самостійно заради трав'яного збору або екстракту. Розкажіть фахівцеві про всі добавки, які використовуєте, включно з чаями, порошками та капсулами. Так лікарю буде простіше оцінити можливі взаємодії та підібрати безпечний підхід.

Докладніше про те, як я працюю з цією темою, — на сторінці «Молодість і довголіття».

Борис Увайдов — доктор натуропатії, Ph.D. Понад п'ятдесят років допомагаю людям повертати здоров'я харчуванням, очищенням організму та силою розуму — в Європі, Америці та Азії. Про автора →

Читайте також

Усі статті за методикою Бориса Увайдова →