Женьшень: корисні властивості та застосування

Доктор Борис Увайдов

Женьшень — багаторічна лікарська рослина, особливо відома як тонізувальний і загальнозміцнювальний засіб. За даними довідників із фітотерапії, препарати його кореня стимулюють центральну нервову систему, підвищують працездатність і допомагають організму легше переносити фізичні та психічні навантаження. Традиційно женьшень застосовують при станах слабкості та перевтоми. Тому, коли говорять про те, у чому полягає користь женьшеню, насамперед мають на увазі його тонізувальні й адаптогенні властивості.

Що таке женьшень, що він містить і як його розпізнати?

Женьшень належить до рослин, які давно використовують у медицині. Його наукова назва — Panax ginseng. У довідниках корінь позначається як Radix Ginseng. Саме корінь вважається основною лікарською частиною рослини.

У природі женьшень набув широкої відомості на Далекому Сході. За даними довідників, він росте в Приморському краї, на Сахаліні та Курильських островах. Світову популярність рослина здобула саме як представник далекосхідної лікарської флори.

Історія вивчення женьшеню

Женьшень застосовують у медицині з давніх часів. Однак широка популярність рослини не означає, що всі її властивості вивчені однаково добре. Згідно з фармакологічними довідниками, докладне дослідження різних лікарських форм женьшеню розпочалося порівняно пізно. Основна частина таких досліджень проводилася протягом останніх десятиліть, переважно на лабораторних тваринах.

Вивчення женьшеню також сприяло інтересу до інших рослин родини аралієвих. Дослідники розглядали їхній хімічний склад і ботанічну спорідненість, завдяки чому було вивчено нових представників цієї групи, а деякі з них увійшли в медичну практику.

У лікарській літературі женьшень нерідко згадується поруч з елеутерококом, аралією та заманихою. Їх об’єднує традиційне використання як засобів, що підтримують загальний тонус. Водночас препарати різних рослин мають власні особливості й не є повністю взаємозамінними.

Як відрізнити якісну сировину?

Корінь женьшеню цінується особливо високо. У старих травниках якість сировини має велике значення. В одному з довідників окремо зазначається, що для використання слід обирати рослини високої якості, зокрема корейські препарати.

Під час вибору сировини важливо враховувати не лише її походження, а й збереженість кореня. У матеріалах із заготівлі дикорослого женьшеню передбачена окрема класифікація пошкоджень. Вона дає змогу оцінювати якість коренів і встановлювати закупівельну вартість.

За зовнішнім виглядом кореня не завжди можна достовірно встановити його походження та лікарську якість. Крім того, схожість форми коренів різних рослин може вводити в оману. Тому під час купівлі слід орієнтуватися на маркування та документи, що підтверджують вид і походження сировини, а не лише на її зовнішній вигляд.

Женьшень не випадково згадується в лікарських довідниках. Його препарати досить докладно вивчалися. Водночас фармакологічні дослідження різних лікарських форм проводилися переважно протягом останніх десятиліть, зокрема на лабораторних тваринах.

Для мене тут важливий простий принцип. Не варто сприймати женьшень як універсальний засіб від будь-якої проблеми. Його традиційне застосування пов’язане насамперед із тонізувальною дією та підтримкою працездатності.

Чим корисний женьшень для нервової системи?

За даними довідників із фітотерапії, однією з основних особливостей женьшеню є вплив на центральну нервову систему. Під час дослідження препаратів кореня відзначали посилення процесів збудження в нейронах кори та стовбурових відділах головного мозку.

Дія залежить від дози. У невеликих дозах препарати женьшеню посилювали процеси збудження та послаблювали гальмівні процеси. У великих дозах спостерігалася зворотна картина: гальмівні процеси посилювалися.

Це важливе спостереження. Воно показує, що кількість препарату має значення. Тому перевищувати рекомендовану дозу не слід.

В експериментах на тваринах препарати женьшеню підвищували працездатність і зменшували втому під час значних фізичних і стресових навантажень. Також описується виражена адаптогенна дія. Під цим у довідниках розуміють здатність організму краще пристосовуватися до несприятливих впливів.

Препарати женьшеню традиційно застосовували як тонізувальні та загальнозміцнювальні засоби. У довідковій літературі описано їх використання при станах слабкості, тривалій фізичній і психічній перевтомі.

Як женьшень впливає на працездатність і загальний тонус?

Женьшень часто пов’язують саме з підтримкою загального тонусу. За даними довідників, препарати кореня застосовували для підвищення працездатності та опірності організму стресовим ситуаціям і несприятливим зовнішнім впливам.

Окремо описано застосування в період відновлення після тяжких захворювань, складних хірургічних втручань і затяжних ускладнень. Також женьшень використовували при тривалій фізичній і психічній перевтомі.

У медичних спостереженнях, наведених у довіднику, після призначення настоянки відзначали поліпшення загального стану, зменшення скарг на млявість і швидку втомлюваність, поліпшення апетиту та підвищення загального тонусу.

Водночас ці відомості не означають, що женьшень замінює лікування. При захворюваннях і вираженій слабкості причину стану визначає лікар.

У женьшеню описана й сезонність дії. У довіднику зазначено, що восени та взимку його приймання вважалося найефективнішим. В інші пори року рекомендувалося використовувати менші дози.

Сезонність та адаптогенна дія

У традиційних схемах застосування женьшеню враховували пору року. Осінньо-зимовий період вважався найсприятливішим для приймання препаратів кореня, тоді як навесні та влітку рекомендувалося зменшувати дозування. Це положення наводиться в старій довідковій літературі й не замінює сучасних інструкцій до лікарських препаратів.

Адаптогенну дію женьшеню також розглядали у зв’язку з реакцією організму на фізичні та психічні навантаження. В експериментах препарати кореня підвищували стійкість тварин до стресових впливів і допомагали зберігати працездатність під час втоми.

Однак адаптогенну дію не слід розуміти як захист від будь-яких несприятливих умов. Вона описує результати певних спостережень та експериментів, а не гарантований ефект при повсякденному вживанні.

Що відомо про дію женьшеню на інші системи організму?

Фармакологічну дію женьшеню в довідниках описують як широку. В експериментах відзначали поліпшення кровопостачання мозку в котів завдяки розширенню пінеальних судин і збільшення споживання кисню тваринами.

Також описується вплив на серцево-судинну систему. Він виявився неоднозначним і залежав від дози. У невеликих дозах у різних видів тварин женьшень дещо підвищував артеріальний тиск, а у великих дозах міг його знижувати.

Під впливом препарату відзначали збільшення амплітуди серцевих скорочень і зменшення частоти серцевого ритму. Ці дані отримані в експерименті, тому не слід переносити їх на людину як пряму рекомендацію.

У довідниках також описано вплив препаратів женьшеню на процеси обміну в клітинах печінки та кісткового мозку. В експериментах відзначали зміни синтезу ДНК, білка, РНК і ліпідів, а також вплив на деякі гормональні та нейромедіаторні процеси.

Окремо описуються антистресорні властивості та підвищення стійкості тварин до деяких несприятливих впливів. Є дані про активізацію кровотворення та інших фізіологічних процесів.

Вплив на обмінні процеси

В експериментальних дослідженнях препаратів женьшеню вивчали не лише реакції нервової та серцево-судинної систем, а й зміни клітинного обміну. Зокрема, описувалося збільшення синтезу ДНК, РНК і білка в клітинах кісткового мозку, а також зміна активності ферментів, які беруть участь в обмінних процесах.

Дослідники також відзначали зміни вмісту окремих біологічно активних речовин у надниркових залозах і головному мозку лабораторних тварин. Зокрема, реєструвалися зміни рівня дофаміну, норадреналіну та серотоніну.

В експериментах виявляли й протизапальну дію препаратів женьшеню, а також прискорення загоєння ран у тварин. Однак такі результати самі по собі не доводять ефективності кореня при лікуванні запальних захворювань або пошкоджень тканин у людини.

Такі відомості допомагають зрозуміти, чому женьшень відносять до групи тонізувальних рослин. Але експериментальні результати не є самостійною підставою для лікування конкретного захворювання.

Від чого допомагає женьшень згідно з довідниками?

За даними довідників із фітотерапії, препарати женьшеню застосовували як тонізувальні та загальнозміцнювальні засоби. Серед станів, при яких описано таке застосування, — астенічні стани, фізична та психічна перевтома, період відновлення після тяжких захворювань та операцій.

У довідковій літературі також описано застосування при деяких невротичних станах, безсонні та зниженні загального тонусу. Окремо згадується використання при імпотенції. Є й більш спеціальні медичні призначення. Наприклад, препарати женьшеню описані серед загальнотонізувальних засобів при гіпокінетичній формі дискінезії. Однак тут особливо важливо розрізняти традиційне застосування та самостійне лікування. Якщо є діагноз або стійкі симптоми, спочатку потрібен медичний огляд.

Застосування в період відновлення

У старих медичних довідниках женьшень згадується серед засобів, які призначали в період реконвалесценції, тобто відновлення після тяжких захворювань. Також його включали до деяких схем підтримки пацієнтів після складних хірургічних втручань і при затяжних ускладненнях.

В окремих медичних спостереженнях повідомлялося про поліпшення апетиту, загального самопочуття та показників працездатності в пацієнтів, які приймали препарати кореня. Деякі автори описували полегшення післяопераційного періоду при використанні женьшеню в складі комплексної підготовки.

Ці відомості стосуються конкретних медичних спостережень та історичних схем лікування. Вони не означають, що женьшень потрібен кожній людині після операції або тяжкої хвороби. Рішення про його застосування в період відновлення приймає лікар з урахуванням стану пацієнта та ліків, які він приймає.

Як приймати женьшень і його препарати?

Корінь женьшеню в довіднику описаний для приймання всередину у вигляді спиртової настоянки або таблеток. Настоянку призначають до їди по 15–25 крапель 3 рази на день. Таблетована форма — по 0,15–0,3 г 3 рази на день. Курс лікування зазначено тривалістю 2–4 тижні.

В іншому медичному призначенні настоянку женьшеню використовували по 20 крапель 3 рази на день за 30 хвилин до їди. Такі схеми стосуються конкретних лікарських призначень із довідкової літератури.

Тому дозування не можна збільшувати за принципом «більше — значить сильніше». Для женьшеню це особливо важливо, оскільки в довідниках описана залежність дії від дози. Звичайне приймання в рекомендованих кількостях, згідно з довідником, найчастіше не супроводжувалося побічними явищами. Але іноді виникали нудота, блювання, головний біль і підвищення артеріального тиску.

Лікарські форми женьшеню

У медичній практиці описано кілька форм препаратів кореня. До них належать спиртова настоянка, таблетки та рідкий екстракт. У різних країнах асортимент засобів, що випускаються, може відрізнятися.

Настоянка являє собою рідкий препарат, дозування якого вказується в краплях. Таблетки дають змогу відміряти кількість діючої сировини відповідно до встановленої дози. Рідкий екстракт також належить до готових лікарських форм, однак його концентрація та спосіб застосування залежать від конкретного препарату.

Під час вибору лікарської форми важливо враховувати інструкцію виробника. Навіть якщо два засоби виготовлені з однієї рослини, їхня концентрація та дозування можуть відрізнятися. Тому переносити схему приймання з настоянки на екстракт або таблетки без перевірки інструкції не можна.

Чи можна приготувати чай або настій із женьшеню?

Женьшень традиційно використовують у лікарських формах, насамперед у вигляді настоянки та таблеток. У довідковій літературі женьшень також розглядається як тонізувальна рослина, але конкретні пропорції для домашнього чаю, настою або відвару в наведених рецептах не встановлені.

Для лікарської рослини правильніше дотримуватися дозування готового препарату та інструкції до нього. Це особливо важливо, оскільки для женьшеню описана дозозалежна дія на нервову та серцево-судинну системи. Самостійне збільшення кількості кореня може змінити очікуваний ефект.

Як збирають і зберігають цю рослину?

У довідковій літературі основну увагу приділяють саме якості кореня. Для лікарського використання цінується якісна сировина, а дикорослий женьшень розглядається окремо.

У матеріалах із заготівлі описано вимоги до дикорослого женьшеню та пошкоджень його коренів. За наявності природних або штучних пошкоджень закупівельна ціна такої сировини знижувалася на 10% при пошкодженні першої групи та на 20% при пошкодженні другої групи.

Групи пошкоджень коренів дикорослого женьшеню визначалися за ГОСТ 10064-62.

Оцінка пошкоджень коренів під час заготівлі

В історичних правилах закупівлі дикорослого женьшеню стан коренів враховували окремо від їхнього походження. Наявність природних або штучних пошкоджень могла вплинути на вартість сировини. Для першої групи пошкоджень передбачалося зниження закупівельної ціни на 10%, для другої — на 20%.

Поділ на групи проводився відповідно до ГОСТ 10064-62. Така класифікація була частиною системи оцінювання заготовленої сировини, а не рекомендацією щодо самостійного визначення її лікарської придатності.

Пошкодження мають значення не лише для зовнішнього вигляду кореня. Вони можуть ускладнювати оцінювання його збереженості та якості. Тому для медичного застосування краще обирати сировину з підтвердженим походженням і відповідним маркуванням.

Для домашнього використання це ще раз показує важливість якості сировини. Корінь має бути призначений саме для лікарського застосування. Не варто використовувати невідому рослину лише тому, що її називають женьшенем.

Готові препарати мають зрозумілішу лікарську форму та зазначене дозування. Під час їх вибору важливо дотримуватися інструкції виробника й не перевищувати рекомендовану кількість.

Як знайти женьшень за кордоном

Якщо ви живете в США або Європі, женьшень можна знайти в аптеках, магазинах здорового харчування та спеціалізованих чайних магазинах. Під час купівлі важливо звертати увагу на назву рослини та частину, з якої виготовлено продукт.

• США: шукайте Asian ginseng, Korean ginseng або *Panax ginseng*. Такі продукти продаються в аптеках, магазинах здорового харчування та через інтернет.
• Німеччина: використовуйте назви Ginseng, Ginsengwurzel або Koreanischer Ginseng. Шукайте рослину в аптеках (Apotheke), магазинах Reformhaus, чайних магазинах та онлайн.
• Франція: шукайте ginseng, ginseng asiatique, ginseng coréen або racine de ginseng. Женьшень продається в аптеках (pharmacie), магазинах здорового харчування, чайних магазинах та онлайн.

Женьшень випускають у кількох формах:

• цілий або нарізаний сушений корінь;
• подрібнений корінь для заварювання та чайні пакетики;
• настоянки й рідкі екстракти;
• капсули з порошком кореня або екстрактом.

Білий і червоний женьшень — це різні способи обробки кореня.

Що перевірити на упаковці:

• латинську назву *Panax ginseng* та зазначення кореня (radix, Wurzel або racine);
• склад і форму випуску;
• наявність підтвердженої органічної сертифікації, якщо зазначено organic або bio.

Не плутайте азійський женьшень з американським (*Panax quinquefolius*) і так званим сибірським женьшенем (*Eleutherococcus senticosus*). У Німеччині також розрізняють лікувальний чай (Arzneitee) та звичайний харчовий чай (Lebensmitteltee). У США харчові добавки не проходять попереднього схвалення FDA перед продажем. У кожній країні діють власні правила маркування та продажу таких продуктів.

Що важливо враховувати щодо протипоказань?

Сучасні дані свідчать, що короткочасне приймання женьшеню всередину в рекомендованих кількостях зазвичай вважається безпечним для більшості дорослих. Водночас безпеку тривалого застосування вивчено гірше. Женьшень не можна використовувати при алергії на нього. Обережність потрібна при аутоімунних захворюваннях і порушеннях згортання крові. Перед застосуванням у таких ситуаціях необхідна консультація лікаря.

Женьшень може взаємодіяти з ліками. Особливо важливо обговорити його приймання з лікарем при використанні антикоагулянтів та антиагрегантів, зокрема варфарину. Дані про вплив женьшеню на дію антикоагулянтів залишаються неоднозначними.

Також він може посилювати дію інсуліну та препаратів сульфонілсечовини, які знижують рівень цукру в крові. Можливі взаємодії з інгібіторами МАО, зокрема фенелзином, а також з іматинібом і ралтегравіром. Для багатьох таких взаємодій даних поки недостатньо.

Перед операцією слід повідомити лікаря про приймання женьшеню. MSKCC рекомендує припинити його використання щонайменше за один тиждень до хірургічного втручання.

Під час вагітності та грудного вигодовування женьшень застосовувати не слід. Даних про безпеку недостатньо. Для дітей препарати кореня женьшеню EMA не рекомендує до 18 років через відсутність достатніх даних про безпеку.

Найчастішим побічним ефектом вважається безсоння. Можливі розлади шлунка, нудота, блювання, діарея або закреп, свербіж, кропив’янка, нервозність і прискорене серцебиття.

Рідко описуються тяжкі алергічні реакції, виражений шкірний висип і пошкодження печінки. При неправильному або надмірному вживанні повідомлялося також про підвищення тиску, безсоння, діарею, біль у грудях, висип і сплутаність свідомості.

Токсичну дозу женьшеню чітко не встановлено. Тому перевищувати рекомендовану дозу препарату не слід. Після приймання всередину 200 мл настоянки або цілого кореня середнього розміру в довіднику описані явища інтоксикації, зокрема висип, запаморочення, головний біль і підвищення тиску.

Коли потрібен лікар?

Якщо після приймання женьшеню з’явилася алергічна реакція, виражений висип, сильне серцебиття, блювання, головний біль або інші незвичні симптоми, приймання слід припинити й звернутися по медичну допомогу.

Під час вагітності та грудного вигодовування питання застосування має вирішувати лікар. Дітям препарати кореня женьшеню без медичної рекомендації використовувати не слід. Якщо людина постійно приймає ліки, особливо ті, що впливають на згортання крові або рівень цукру, сумісність потрібно заздалегідь обговорити з фахівцем. При хронічних захворюваннях також необхідна консультація лікаря. Женьшень не замінює діагностику та призначене лікування.

Борис Увайдов — доктор натуропатії, Ph.D. Понад п'ятдесят років допомагаю людям повертати здоров'я харчуванням, очищенням організму та силою розуму — в Європі, Америці та Азії. Про автора →

Читайте також

Усі лікарські трави за темами →

Усі статті за методикою Бориса Увайдова →