Лопух великий: корисні властивості та застосування

Доктор Борис УвайдовДоктор Борис Увайдов
Великі листки лопуха в природі та сухі шматочки кореня поруч із чашкою настою на столі

Лопух великий, або реп'ях, — дворічна рослина з великими листками та товстим м'ясистим коренем. У довідниках із фітотерапії корінь традиційно описують як сечогінний і потогінний засіб. Його також застосовують при набряках, сечокам'яній хворобі, застудних станах, подагрі та суглобовому ревматизмі. Окремо відоме зовнішнє застосування кореня для волосся. Тому, коли говорять про користь лопуха, зазвичай мають на увазі саме традиційні способи використання його коренів, хоча в їжу вживають також молоді листки та пагони.

Що являє собою лопух великий і як його розпізнати?

Лопух великий (*Arctium lappa L.*) належить до родини складноцвітих, або айстрових. Це дворічна трав'яниста рослина. Заввишки вона може сягати 1,5–3 метрів. Лопух має товстий, м'ясистий, стрижневий корінь.

У перший рік розвивається розетка прикореневих листків. На другий рік з'являється стебло. Рослина цвіте, утворює плоди й після дозрівання насіння відмирає. Цвітіння припадає на липень–серпень, а плоди дозрівають у серпні–вересні.

Листки лопуха великі й округлі. Вони можуть сягати приблизно пів метра в діаметрі. З нижнього боку листки сірувато-повстисті, з довгими черешками. Завдяки таким листкам лопух важко сплутати з більшістю інших дикорослих рослин.

Квітки трубчасті, бузково-пурпурові. Вони зібрані у великі, майже кулясті кошики. Обгортка кошиків складається з жорстких листочків із гачкуватими кінцями. Саме ці гачки чіпляються за одяг людей і шерсть тварин.

Так лопух поширює своє насіння. Ця особливість відома далеко за межами місць його зростання. У довіднику з дикорослих рослин зазначено, що лопух полюбляє ґрунт, багатий на нітрати, і тому часто росте біля людського житла.

Чому лопух так легко поширюється?

Після дозрівання насіння кошики легко відриваються. Їхні гачкуваті обгортки чіпляються за шерсть тварин та одяг людини, завдяки чому плоди переносяться на великі відстані. Саме цей спосіб поширення зробив рослину особливо помітною та сприяв її широкому розселенню.

У народному мовленні ця особливість закріпилася у вислові «причепився, як реп'ях». Назва «реп'ях» також пов'язана з характером рослини та її чіпкими кошиками.

Трапляються й інші види лопуха. У тих самих місцях можна побачити лопух повстистий, або павутинистий, і лопух малий. Павутинистий відрізняється менш великими кошиками та густішим опушенням. У травниках зазначено, що лопух повстистий використовують нарівні з лопухом великим.

Звідки походить назва?

Українську назву «лопух» пов'язують із широкими листками рослини. У розмовному мовленні слово з часом набуло й переносного значення. Латинську назву роду *Arctium* пов'язують із давньогрецьким словом *arktos* — «ведмідь», а видова назва *lappa* означає «той, що чіпляється». Назва відображає характерну особливість рослини — чіпкі кошики.

Історія поширення лопуха теж пов'язана з його плодами. За історичними відомостями, на початку XIX століття лопух потрапив до Західної Європи з обозами російської армії, яка переслідувала Наполеона. Його сім'янки легко переносилися людьми й тваринами завдяки численним гачкам на обгортках кошиків.

Лопух великий: користь і склад кореня

Основна сировина — корінь. Він містить до 45% інуліну, близько 12% протеїну, ефірну та жирну олії, пальмітинову й стеаринову кислоти, ситостерин і стигмастерин, дубильні та гіркі речовини. Корені також багаті на мінеральні речовини.

У листках виявлено дубильні речовини, ефірну олію та аскорбінову кислоту. Саме склад рослини пояснює інтерес до неї у фітотерапії, однак наявність певних речовин сама по собі не доводить ефективності лопуха при конкретних захворюваннях.

Що містить лопух великий?

Особливо вирізняється інулін: його вміст у коренях може сягати 45%. Крім нього, у складі описані білкові речовини, ефірна та жирна олії, пальмітинова й стеаринова кислоти, ситостерин, стигмастерин, дубильні та гіркі речовини.

У довідниках окремо відзначається багатство коренів на мінеральні речовини. Листки відрізняються від кореня своїм складом: у них виявлено дубильні речовини, ефірну олію та аскорбінову кислоту.

За даними довідників із фітотерапії, препарати з лопуха традиційно застосовують із різною метою. Корінь описують насамперед як сечогінний і потогінний засіб. У минулому його використовували в медицині саме в цій якості.

Що традиційно лікують лопухом: сечовидільна система

Корінь лопуха традиційно застосовують як сечогінний засіб. У довідниках зазначено його використання при набряках і сечокам'яній хворобі. У народній фітотерапії відвар кореня також застосовували як засіб для нирок і сечоводів. Окремо описано вживання такого відвару при хронічних закрепах.

Це не означає, що будь-яке захворювання сечовидільної системи можна лікувати самостійно за допомогою рослин. При болю, крові в сечі, затримці сечі або інших виражених симптомах потрібен лікар.

Лопух великий: традиційне застосування при порушеннях обміну речовин і проблемах із суглобами

У травниках корінь лопуха описаний як засіб, який традиційно застосовують для відновлення обмінних процесів. Зокрема, його пов'язують із використанням при подагрі та суглобовому ревматизмі.

У довідниках також описано вплив препаратів лопуха на обмінні процеси. Ці відомості стосуються традиційного застосування рослини, описаного в літературі.

Чим корисний лопух для травлення?

У довідниках із фітотерапії зазначено вплив препаратів лопуха на функції шлунка й кишечника. У народній медицині відвар кореня застосовували при хронічних закрепах. Є також відомості про жовчогінну дію препаратів лопуха. Тому корінь згадують в описах рослинної сировини, яку традиційно використовують для підтримки процесів травлення.

Як застосовували лопух при застудних станах?

Корені лопуха традиційно застосовують як жарознижувальний і потогінний засіб при застудних захворюваннях. Це один із давніх напрямів використання рослини. У минулому саме сечогінна та потогінна дія кореня була серед найвідоміших.

Користь лопуха для волосся: зовнішнє застосування

Окреме місце посідає використання лопуха для волосся. За даними довідників, настій коренів на мигдалевій або оливковій олії відомий під назвою «реп'яхова олія» і застосовується для росту та зміцнення волосся.

Відваром коренів у народній практиці також мили голову для зміцнення волосся. Застосування лопуха не обмежується вживанням кореня всередину. Його корінь використовували й зовнішньо, особливо для догляду за волоссям.

Як приймати лопух великий і правильно приготувати відвар?

Якщо йдеться про те, як приймати лопух великий, важливо враховувати, що в довідниках описані конкретні традиційні способи застосування, а не універсальна схема для будь-якого захворювання. Не слід самостійно підбирати дозування, змінювати склад рецепта або замінювати призначене лікування рослинною сировиною.

У народних травниках описано відвар коренів лопуха, який застосовували як засіб для нирок і сечоводів, а також при хронічних закрепах. Для нього беруть по одній столовій ложці дрібно нарізаних коренів кульбаби та лопуха. Суміш заливають трьома склянками води.

Корені замочують на ніч. Уранці кип'ятять на невеликому вогні сім хвилин. Потім знімають із вогню й залишають настоюватися під кришкою ще двадцять хвилин. Після цього відвар проціджують.

Саме таку послідовність приготування наведено в травнику.

У цьому рецепті використовують не лише лопух, а суміш коренів лопуха та кульбаби. Тому не слід змінювати склад, кількість сировини або об'єм води на власний розсуд.

У довідниках також описано зовнішнє використання кореня. Настій на мигдалевій або оливковій олії називають «реп'яховою олією». Його традиційно застосовують для волосся.

Що ще роблять із лопуха великого?

Лопух відомий не лише як лікарська рослина. У путівниках із дикорослих рослин зазначено, що з коренів, молодих листків і пагонів можна готувати овочеві страви. Лопух належить до їстівних дикорослих рослин. Це окремий напрям його використання.

Як використовують лопух у кулінарії?

У багатьох країнах лопух здавна вважається овочевою рослиною. У Японії існують промислові плантації лопуха. Його коренеплід можна використовувати замість моркви, петрушки та пастернаку.

Молоді корені особливо цінують восени. Їх описують як придатні до вживання в сирому, печеному та смаженому вигляді. Корені також додають у супи замість картоплі, використовують для приготування повидла та мармеладу.

Молоді листки й черешки додають до салатів, супів і бульйонів. Їх відварюють і їдять із маслом. Підсмажені корені використовують як замінник кави. Є й традиційний спосіб приготування молодих пагонів: їх замочують у холодній воді, потім відварюють, знімають шкірку зі стебел, нарізають і обсмажують з іншими продуктами. Водночас основною лікарською сировиною вважається корінь. У фармакогностичних описах він має товарознавчу назву *Radix Bardanae*.

Не варто змішувати харчове використання рослини з лікувальним. Якщо рослину використовують як засіб народної фітотерапії, особливо за наявності захворювання або приймання ліків, це питання краще обговорити з фахівцем.

Коли і як збирати корінь лопуха великого?

Головне правило заготівлі пов'язане з віком рослини. За довідниками, лікарські корені лопуха викопують у вересні–жовтні першого року вегетації. Саме в цей період корені першого року залишаються соковитими й м'ясистими. Корені другого року вже стають дерев'янистими та непридатними для лікарських цілей. Після викопування корені очищають від землі й промивають водою. Потім біля кореневої шийки відрізають надземні частини. З кореня знімають шкірку.

Підготовлену сировину нарізають на шматки завдовжки 10–15 см. Товсті корені додатково розрізають уздовж. Корені сушать на відкритому повітрі або в добре провітрюваному приміщенні.

Є ще одна причина уважно вибирати місце для збирання. Лопух полюбляє ґрунт, багатий на нітрати, і часто росте біля людського житла. Тому місце заготівлі має значення. Для лікарської сировини краще вибирати чисті ділянки, віддалені від забруднених місць.

Чому важливо збирати саме корені першого року?

У дворічного лопуха в перший рік формується прикоренева розетка й накопичується соковитий м'ясистий корінь. На другому році рослина спрямовує сили на утворення стебла, цвітіння та плодоношення, після чого корінь стає дерев'янистим.

Тому календарного терміну самого по собі недостатньо. Під час заготівлі потрібно враховувати не лише місяць, а й вік рослини. Для лікарської сировини придатні саме корені першого року вегетації.

Як застосовують лопух великий і що він традиційно лікує?

Якщо узагальнити відомості довідників, основне застосування пов'язане з коренем.

У минулому корені використовували як сечогінний і потогінний засіб. У народній фітотерапії корінь застосовували при набряках, сечокам'яній хворобі, застудних станах, подагрі, суглобовому ревматизмі та хронічних закрепах.

Також описано жовчогінну дію препаратів лопуха. Зовнішньо корінь застосовували для догляду за волоссям. В історії медицини рослина теж відома давно. Корені лопуха великого були включені до вітчизняної фармакопеї перших трьох видань.

Водночас давній опис застосування рослини не слід сприймати як доказ її ефективності при будь-якому захворюванні. Лопух залишається лікарською рослинною сировиною з певними традиційними способами застосування.

Як знайти лопух великий за кордоном

За кордоном лопух великий (*Arctium lappa*) продається під різними назвами. Під час пошуку важливо звіряти латинську назву та частину рослини, зазначену на упаковці.

У якому вигляді продається

Найчастіше використовують корінь:

Де шукати

На упаковці перевірте назву *Arctium lappa*, частину рослини — *Radix* (корінь), а також зазначення лікарського засобу або звичайної харчової добавки. Якщо доступна така інформація, перевірте органічну сертифікацію: USDA Organic, EU Organic/*Bio*-Siegel або AB (*Agriculture Biologique*).

Правила продажу відрізняються залежно від країни: у США такі продукти продають як харчові добавки, а в Німеччині лікарський чай (*Arzneitee*) має відповідати встановленим фармацевтичним вимогам до якості.

Протипоказання та обережність

Під час використання лопуха важливі правильне визначення рослини та якість сировини. Це особливо суттєво для дикорослих рослин, які збирають самостійно.

Не слід використовувати невідомі суміші або сировину, якщо є сумніви щодо того, яку саме рослину було зібрано. У літературі описані випадки використання замість лопуха іншої рослинної сировини.

При хронічних захворюваннях, вагітності, грудному вигодовуванні, у дитячому віці та за постійного приймання ліків використання лікарських рослин краще заздалегідь обговорити з лікарем.

Окрема обережність потрібна людям з алергією на рослини. Лопух належить до родини айстрових, тому за відомої непереносимості рослин цієї родини питання щодо його застосування слід обговорити з фахівцем.

Не варто самостійно використовувати лопух як заміну призначеному лікуванню. Традиційне застосування рослини не скасовує діагностики та медичної допомоги.

Коли потрібен лікар

Лікар потрібен, якщо симптоми виражені, зберігаються або посилюються. Особливо важливо звернутися по медичну допомогу при сильному болю, високій температурі, порушенні сечовипускання, крові в сечі, виражених набряках або інших нових симптомах. Консультація фахівця потрібна й тоді, коли лопух хочуть використовувати разом із лікарськими препаратами. При хронічних захворюваннях лікар визначає діагноз і лікування. Вагітним і жінкам, які годують грудьми, дітям та людям, які постійно приймають ліки, також слід заздалегідь обговорити використання лікарської рослинної сировини з фахівцем.

Якщо після застосування рослини з'явилися ознаки алергічної реакції, подальше використання потрібно припинити й звернутися по медичну допомогу.

ВІД РЕДАКЦІЇ
Статтю підготовлено за довідниками з фітотерапії та народними травниками. Вона має інформаційний характер і не замінює консультації лікаря.

Часті запитання

Чим відомі корисні властивості лопуха великого?

Корінь традиційно застосовують як сечогінний і потогінний засіб, а також при набряках, сечокам'яній хворобі, застудних станах, подагрі та суглобовому ревматизмі.

Як правильно заварювати лопух великий?

Для описаного в травнику відвару беруть по 1 столовій ложці дрібно нарізаних коренів лопуха та кульбаби на 3 склянки води, замочують на ніч, кип'ятять 7 хвилин і настоюють ще 20 хвилин.

Для чого використовують лопух великий?

Корінь традиційно застосовують усередину, а настій коренів на мигдалевій або оливковій олії використовують для волосся.

Коли краще збирати корінь лопуха?

Корені викопують у вересні–жовтні першого року вегетації. Корені другого року стають дерев'янистими й непридатними для лікарських цілей.

Чи можна їсти лопух?

Так. У довідниках із дикорослих рослин зазначено, що з коренів, молодих листків і пагонів лопуха готують овочеві страви.

Що потрібно враховувати щодо протипоказань лопуха великого?

Потрібна обережність при алергії на рослини, вагітності, грудному вигодовуванні, у дитячому віці, при хронічних захворюваннях і постійному прийманні ліків.

Чи допомагає лопух для волосся?

Настій коренів на мигдалевій або оливковій олії, відомий як «реп'яхова олія», традиційно застосовують для росту та зміцнення волосся.

Як відрізнити лопух великий від інших видів?

Лопух великий має дуже великі округлі листки до 0,5 м у діаметрі, сірувато-повстисті знизу, і товстий м'ясистий стрижневий корінь.

У чому користь і шкода лопуха великого?

До кореня лопуха звертаються в межах традиційної фітотерапії, а також використовують його зовнішньо для волосся. Можливі обмеження пов'язані з алергією, хронічними захворюваннями, вагітністю, грудним вигодовуванням, дитячим віком і прийманням ліків, тому застосування варто заздалегідь обговорити з лікарем.

Як приймати лопух великий?

У травниках описано відвар із суміші коренів лопуха та кульбаби, приготовлений за наведеним у статті рецептом. Це традиційний спосіб застосування, а не універсальна схема лікування; при захворюванні або прийманні ліків потрібно заздалегідь проконсультуватися з фахівцем.

Доктор Борис Увайдов

Борис Увайдов — доктор натуропатії, Ph.D. Понад п'ятдесят років допомагаю людям повертати здоров'я харчуванням, очищенням організму та силою розуму — в Європі, Америці та Азії. Про автора →

Читайте також

Усі лікарські трави за темами →

Усі статті за методикою Бориса Увайдова →