Лопух великий: корисні властивості та застосування

Доктор Борис Увайдов

Лопух великий, або реп'яшок, — дворічна рослина з великим листям і товстим м'ясистим коренем. У довідниках фітотерапії корінь традиційно описаний як сечогінний і потогінний засіб. Його також застосовують при набряках, сечокам'яній хворобі, застудних станах, подагрі та суглобовому ревматизмі. Окремо відоме зовнішнє застосування кореня для волосся.

Що це за рослина і як її впізнати?

Лопух великий (Arctium lappa L.) належить до родини складноцвітих, або айстрових. Це дворічна трав'яниста рослина. У висоту вона може досягати 1,5–3 метрів. У лопуха товстий, м'ясистий, стрижневий корінь.

У перший рік розвивається розетка прикореневого листя. На другий рік з'являється стебло. Рослина цвіте, утворює плоди і після дозрівання насіння відмирає. Цвітіння припадає на липень–серпень, а плоди дозрівають у серпні–вересні.

Листки у лопуха великі та округлі. Вони можуть досягати приблизно пів метра в діаметрі. З нижнього боку листки сірувато-повстисті, з довгими черешками. Завдяки такому листю лопух важко сплутати з більшістю інших дикорослих рослин.

Квітки трубчасті, лілово-пурпурові. Вони зібрані у великі майже кулясті кошики. Обгортка кошиків складається з жорстких листочків із гачкуватими кінцями. Саме ці гачки чіпляються до одягу людей і шерсті тварин.

Так лопух поширює своє насіння. Ця особливість відома далеко за межами місць його зростання. У довіднику з дикорослих рослин зазначено, що лопух любить багатий на нітрати ґрунт і тому часто росте біля людського житла.

Чому лопух так легко поширюється?

Після дозрівання насіння кошики легко відриваються. Їхні гачкуваті обгортки чіпляються до шерсті тварин і одягу людини, завдяки чому плоди переносяться на великі відстані. Саме цей спосіб поширення зробив рослину особливо помітною та сприяв її широкому розселенню.

У народній мові ця особливість закріпилася у вислові «причепився, як реп'ях». Назва «реп'яшок» також пов'язана з характером рослини та її чіпкими кошиками.

Зустрічаються й інші види лопуха. У тих самих місцях можна побачити лопух повстистий, або павутинчастий, і лопух малий. Павутинчастий відрізняється менш великими кошиками та густішим опушенням. У травниках зазначено, що лопух повстистий використовується нарівні з лопухом великим.

Звідки походить назва?

Російську назву «лопух» пов'язують із широким листям рослини. У розмовній мові слово з часом набуло й переносного значення. Латинську назву роду Arctium пов'язують із давньогрецьким словом arktos — «ведмідь», а видова назва lappa означає «чіпкий». Назва відображає характерну особливість рослини — чіпкі кошики.

Історія поширення лопуха теж пов'язана з його плодами. За історичними відомостями, на початку XIX століття лопух потрапив до Західної Європи з обозами російської армії, яка переслідувала Наполеона. Його сім'янки легко переносилися людьми та тваринами завдяки численним гачкам на обгортках кошиків.

Чим корисний корінь лопуха?

Основна сировина — корінь. У ньому міститься до 45% інуліну, близько 12% протеїну, ефірна та жирна олії, пальмітинова і стеаринова кислоти, ситостерин і стигмастерин, дубильні та гіркі речовини. Корені також багаті на мінеральні речовини.

У листі виявлені дубильні речовини, ефірна олія та аскорбінова кислота.

Що входить до складу кореня?

Особливо вирізняється інулін: його вміст у коренях може досягати 45%. Крім нього, у складі описані білкові речовини, ефірна та жирна олії, пальмітинова і стеаринова кислоти, ситостерин, стигмастерин, дубильні та гіркі речовини.

У довідниках окремо зазначається багатство коренів на мінеральні речовини. Листя відрізняється від кореня своїм складом: у ньому виявлені дубильні речовини, ефірна олія та аскорбінова кислота.

За даними довідників фітотерапії, препарати з лопуха традиційно застосовують із різною метою. Корінь описаний насамперед як сечогінний і потогінний засіб. У минулому його використовували в медицині саме в цій якості.

Сечовидільна система

Корінь лопуха традиційно застосовують як сечогінний засіб. У довідниках зазначено його використання при набряках і сечокам'яній хворобі. У народній фітотерапії відвар кореня також застосовували як засіб для нирок і сечоводів. Окремо описане вживання такого відвару при хронічних закрепах.

Це не означає, що будь-яке захворювання сечовидільної системи можна лікувати самостійно рослинами. При болю, крові в сечі, затримці сечі або інших виражених симптомах потрібен лікар.

Обмін речовин і суглоби

У травниках корінь лопуха описаний як засіб, який традиційно застосовують для відновлення обмінних процесів. Зокрема, його пов'язують із застосуванням при подагрі та суглобовому ревматизмі.

У довідниках також описана дія препаратів лопуха на обмінні процеси. Ці відомості стосуються традиційного та описаного в літературі застосування рослини.

Травлення

У довідниках фітотерапії зазначено вплив препаратів лопуха на функції шлунка та кишечника. У народній медицині відвар кореня застосовували при хронічних закрепах. Є також відомості про жовчогінну дію препаратів лопуха. Тому корінь зустрічається в описах рослинної сировини, яку традиційно використовують для підтримки травних процесів.

Застудні стани

Корені лопуха традиційно застосовують як жарознижувальний і потогінний засіб при застудних захворюваннях. Це один із давніх напрямів використання рослини. У минулому саме сечогінна та потогінна дія кореня була серед найвідоміших.

Зовнішнє застосування

Окреме місце займає використання лопуха для волосся. За даними довідників, настій коренів на мигдальній або оливковій олії відомий під назвою «реп'яхова олія» і застосовується для росту та зміцнення волосся.

Відваром коренів у народній практиці також мили голову для зміцнення волосся. Застосування лопуха не обмежується вживанням кореня всередину. Його корінь використовували і зовнішньо, особливо у догляді за волоссям.

Як правильно приготувати відвар?

Якщо потрібен запит «Лопух великий як заварювати», важливо розрізняти звичайне заварювання та конкретний рецепт відвару.

У народних травниках описаний відвар коренів лопуха, який застосовували як засіб для нирок і сечоводів, а також при хронічних закрепах. Для нього беруть по одній столовій ложці дрібно нарізаних коренів кульбаби та лопуха. Суміш заливають трьома склянками води.

Корені замочують протягом ночі. Вранці кип'ятять на невеликому вогні сім хвилин. Потім знімають з вогню і дають настоятися під кришкою ще двадцять хвилин. Після цього відвар проціджують.

Саме така послідовність приготування зазначена в травнику.

У цьому рецепті використовується не один лопух, а суміш коренів лопуха та кульбаби. Тому не слід змінювати склад, кількість сировини або об'єм води на власний розсуд.

У довідниках також описане зовнішнє використання кореня. Настій на мигдальній або оливковій олії називають «реп'яховою олією». Її традиційно застосовують для волосся.

Що ще роблять із лопуха?

Лопух відомий не лише як лікарська рослина. У путівниках із дикорослих рослин зазначено, що з коренів, молодого листя та пагонів можна готувати овочеві страви. Лопух належить до їстівних дикорослих рослин. Це окрема сторона його використання.

Як використовують лопух у кулінарії?

У багатьох країнах лопух здавна вважається овочевою рослиною. У Японії існують промислові плантації лопуха. Його коренеплід може використовуватися замість моркви, петрушки та пастернаку.

Молоді корені особливо цінуються восени. Їх описують як їстівні у сирому, печеному та смаженому вигляді. Корені також додають у супи замість картоплі, використовують для приготування повидла та мармеладу.

Молоде листя та черешки використовують у салатах, супах і бульйонах. Їх відварюють і їдять з олією. Просмажені корені використовують як сурогат кави. Є й традиційний спосіб приготування молодих пагонів: їх замочують у холодній воді, потім відварюють, знімають шкірку зі стебел, нарізають і обсмажують з іншими продуктами. При цьому основною лікарською сировиною вважається корінь. У фармакогностичних описах він проходить під товарознавчою назвою Radix Bardanae.

Не варто змішувати харчове застосування рослини з лікувальним. Якщо рослину використовують як засіб народної фітотерапії, особливо за наявності захворювання або приймання ліків, питання краще обговорити з фахівцем.

Коли і як збирати корінь?

Головне правило заготівлі пов'язане з віком рослини. За довідниками, лікарські корені лопуха викопують у вересні–жовтні першого року вегетації. Саме в цей період корені першого року залишаються соковитими та м'ясистими. Корені другого року вже стають дерев'янистими і для лікарських цілей непридатні. Після викопування корені очищають від землі та промивають водою. Потім біля кореневої шийки відрізають надземні частини. З кореня знімають шкірку.

Підготовлену сировину ріжуть на шматки завдовжки 10–15 см. Товсті корені додатково розрізають уздовж. Сушать корені на відкритому повітрі або в добре провітрюваному приміщенні.

Є ще одна причина уважно обирати місце для збору. Лопух любить багатий на нітрати ґрунт і часто росте біля людського житла. Тому місце заготівлі має значення. Для лікарської сировини краще обирати чисті ділянки, віддалені від забруднених місць.

Чому важливо збирати саме корені першого року?

У дворічного лопуха в перший рік формується прикоренева розетка і накопичується соковитий м'ясистий корінь. На другому році рослина спрямовує сили на утворення стебла, цвітіння та плодоношення, після чого корінь стає дерев'янистим.

Тому календарного строку самого по собі недостатньо. При заготівлі потрібно враховувати не лише місяць, а й вік рослини. Для лікарської сировини підходять саме корені першого року вегетації.

Як застосовують лопух великий?

Якщо узагальнити відомості довідників, основне застосування пов'язане з коренем.

У минулому корені використовували як сечогінний і потогінний засіб. У народній фітотерапії корінь застосовували при набряках, сечокам'яній хворобі, застудних станах, подагрі, суглобовому ревматизмі та хронічних закрепах.

Також описана жовчогінна дія препаратів лопуха. Зовнішньо корінь застосовували у догляді за волоссям. В історії медицини рослина також відома давно. Корені лопуха великого були включені до вітчизняної фармакопеї перших трьох видань.

При цьому старий опис застосування рослини не слід сприймати як доказ ефективності при будь-якому захворюванні. Лопух залишається лікарською рослинною сировиною з певними традиційними способами застосування.

Як знайти лопух великий за кордоном

За кордоном лопух великий (*Arctium lappa*) продається під різними назвами. Під час пошуку важливо звіряти латинську назву та частину рослини на упаковці.

• США: Burdock, Greater burdock, Common burdock, Bardane.
• Німеччина: Große Klette, Klette.
• Франція: Grande bardane, Bardane, Herbe aux poux.
• Латина: *Arctium lappa*.

У якому вигляді продається

Найчастіше використовується корінь:

• сушений, нарізаний або подрібнений — зокрема для приготування відварів;
• порошок — у капсулах або таблетках;
• рідкий екстракт або настоянка;
• іноді чай у пакетиках, у тому числі в сумішах з іншими коренями, наприклад із кульбабою.

Де шукати

• США: магазини здорового харчування, спеціалізовані магазини добавок, інтернет-магазини трав, деякі добре оснащені супермаркети.
• Німеччина: *Apotheke*, *Reformhaus*, інтернет-аптеки та магазини трав (*Apotheken-Versandhandel*).
• Франція: *Pharmacie*, *Herboristerie*, магазини органічних продуктів (*magasins bio*) та спеціалізовані інтернет-магазини.

На упаковці перевірте назву *Arctium lappa*, частину рослини — *Radix* (корінь), а також зазначення лікарського засобу або звичайної харчової добавки. За наявності звертайте увагу на органічну сертифікацію: USDA Organic, EU Organic/*Bio*-Siegel або AB (*Agriculture Biologique*).

Правила продажу відрізняються за країнами: у США такі продукти продаються як харчові добавки, а в Німеччині лікарський чай (*Arzneitee*) має відповідати встановленим фармацевтичним вимогам до якості.

Протипоказання та обережність

При використанні лопуха важлива правильна ідентифікація рослини та якість сировини. Це особливо важливо для дикорослих рослин, які збирають самостійно.

Не слід використовувати невідомі суміші або сировину, якщо є сумніви, яку саме рослину було зібрано. У літературі описані випадки застосування замість лопуха іншої рослинної сировини.

При хронічних захворюваннях, вагітності, годуванні грудьми, у дитячому віці та при постійному прийомі ліків застосування лікарських рослин краще попередньо обговорити з лікарем.

Окрема обережність потрібна людям з алергією на рослини. Лопух належить до родини айстрових, тому при відомій непереносимості рослин цієї родини питання про застосування слід обговорити з фахівцем.

Не варто самостійно використовувати лопух як заміну призначеному лікуванню. Традиційне застосування рослини не скасовує діагностику та лікарську допомогу.

Коли потрібен лікар

Лікар потрібен, якщо симптоми виражені, зберігаються або посилюються. Особливо важливо звернутися по медичну допомогу при сильному болю, високій температурі, порушенні сечовипускання, крові в сечі, виражених набряках або інших нових симптомах. Консультація фахівця потрібна і тоді, коли лопух хочуть використовувати разом із лікарськими препаратами. При хронічних захворюваннях лікар визначає діагноз і лікування. Вагітним і жінкам, які годують грудьми, дітям та людям із постійною лікарською терапією також слід попередньо обговорити застосування лікарської рослинної сировини з фахівцем.

Якщо після застосування рослини з'явилися ознаки алергічної реакції, подальше використання потрібно припинити та звернутися по медичну допомогу.

Борис Увайдов — доктор натуропатії, Ph.D. Понад п'ятдесят років допомагаю людям повертати здоров'я харчуванням, очищенням організму та силою розуму — в Європі, Америці та Азії. Про автора →

Читайте також

Усі лікарські трави за темами →

Усі статті за методикою Бориса Увайдова →