Лапчатка прямостояча (калган): корисні властивості
Доктор Борис Увайдов
Лапчатка прямостояча, або калган, — лікарська рослина з родини розоцвітих, у якої використовують переважно кореневища. За даними довідників з фітотерапії, препарати з них традиційно застосовують як в’яжучий засіб при деяких розладах шлунково-кишкового тракту, а також зовнішньо та для полоскань.
Що це за рослина і де її шукати?
Лапчатка прямостояча (*Potentilla erecta*) належить до родини розоцвітих. У старих довідниках у неї зустрічаються й інші назви: лапчатка-узик, дикий калган, дубровка. Це багаторічна рослина, яка поширена в європейській частині Росії, на Кавказі та в Західному Сибіру. Далі на схід її поширення вже не продовжується.
За описами ботанічних довідників, лапчатка росте на кислих ґрунтах. Її можна зустріти на лісових галявинах, полянах і вирубках. Підходять їй також вологі та суходільні луки, у тому числі сирі місця та заболочені ділянки.
Є ще одна особливість. Рослини, які ростуть на відкритих місцях, дають найціннішу лікарську сировину. У сирих місцях кореневища зазвичай розвиваються більшими. У старих книгах лапчатку прямостоячу також відносять до рослин лісових галявин і полян. Її можна зустріти серед інших дикорослих лікарських трав.
Як відрізнити лікарську сировину?
Для лікарських цілей використовують не всю надземну частину рослини, а кореневища. Саме вони є основною сировиною лапчатки прямостоячої. У довідниках лікарських рослин кореневище позначається як *Rhizoma Tormentillae*. У давнину назву «узик» також застосовували до лапчатки прямостоячої.
Тому під час заготівлі важливо не плутати рослину з іншими видами лапчатки. У природі зустрічаються лапчатка гусяча, лапчатка срібляста та інші представники цього роду. Вони мають власні описи та сфери застосування.
Готова сировина лапчатки прямостоячої являє собою висушені кореневища, які можуть мати циліндричну або грудкувату форму. Їх заготовляють саме як підземну частину рослини, тому наявність стебел і зайвих коренів після обробки вважається небажаною.
Чим корисна лапчатка прямостояча?
Головна особливість кореневища пов’язана з великою кількістю дубильних речовин. За даними довідників, їхній вміст може сягати 31%. Крім дубильних речовин, у кореневищах описані торментол, глікозид торментилін, хінова та елагова кислоти, флобафени, смола, сліди ефірної олії, крохмаль та інші речовини. Інший довідник зазначає близький склад: дубильні речовини, флабафени, глікозид торментилін, хінова та елагова кислоти, віск, смоли, камедь і крохмаль.
Саме склад допомагає зрозуміти традиційне застосування рослини. Лапчатка належить до рослин з вираженим в’яжучим дією.
Для шлунка та кишечника
У медичній практиці препарати лапчатки — насамперед відвар і настойка кореневища — описані як в’яжучі засоби.
За даними довідників з фітотерапії, відвар кореневищ традиційно застосовували всередину при запальних процесах шлунково-кишкового тракту та проносах. У старих посібниках також описано застосування при катарах кишечника.
Лапчатку включали й до різних шлункових в’яжучих складів. Її кореневища поєднували з іншими лікарськими рослинами, коли потрібно було отримати в’яжучу дію.
У одному з довідників наведено склад настою з кореневищем лапчатки прямостоячої, безсмертником, кмином, чорницею і шавлією. На одну суміш припадає 10,0 г кореневищ лапчатки, а готовий настій приймають по ½ склянки 2–3 рази на день за 15–20 хвилин до їжі.
Ще один варіант містить таку ж кількість кореневищ лапчатки — 10,0 г — разом із безсмертником, кмином, чорницею і шавлією в інших пропорціях. Настій також приймають по ½ склянки 2–3 рази на день за 15–20 хвилин до їжі.
Для порожнини рота та горла
Традиційне застосування лапчатки не обмежується шлунково-кишковим трактом. У довідниках описано настойку кореневища для змазування слизової оболонки порожнини рота при запальних процесах. Також лапчатку застосовували у складі засобів для полоскання.
Є й склад для теплого полоскання горла. До нього входять 15,0 г кореневищ лапчатки прямостоячої, 15,0 г кореня алтеї, 15,0 г кори дуба, 15,0 г листя шавлії та 5,0 г плодів фенхелю. Настій використовують у теплому вигляді для полоскання горла через кожні 2–3 години.
Для порожнини рота у довідниках також наведено водний відвар із кореневищем лапчатки в поєднанні з корою дуба, молодими шишками сосни та кореневищем зміївника. Ним полоскали рот при кровоточивості ясен.
При зовнішньому застосуванні
У старій медичній літературі відвар кореневищ описано й для зовнішнього використання. Його застосовували при опіках, мокнучій екземі та деяких інших шкірних захворюваннях. Таке застосування пов’язано з в’яжучими властивостями сировини. Але мова йде саме про традиційні способи застосування, описані в довідниках, а не про гарантований результат.
Що відомо про дію речовин?
Окремо у довідниках зазначено спиртові витяжки та поліфеноли кореневищ лапчатки прямостоячої. У експерименті вони виявляли антибактеріальні властивості. Там же зазначено, що настойка у високих концентраціях має судинозвужувальну дію.
Експериментальні дані не слід автоматично переносити на лікування людини. Тому я розглядаю їх лише як відомості про властивості компонентів рослини, а не як обіцянку лікувального ефекту.
Як зазвичай застосовують кореневища?
Для лапчатки прямостоячої в довідниках описані відвар, настойка та рідкий екстракт. Основна сировина — кореневища. Їх використовують всередину у складі традиційних схем, а також для зовнішнього застосування та полоскань.
Один із конкретних способів приготування виглядає так: 20 г кореневищ заливають 200 мл води і кип’ятять 20 хвилин. Готовий відвар приймають по 1 столовій ложці за півгодини до їжі 2–3 рази на день.
У довідниках цей спосіб описано для кореневищ лапчатки як в’яжучого засобу при шлунково-кишкових розладах.
Як правильно заварити?
Якщо мова йде про водний відвар, кореневище спочатку подрібнюють, потім використовують зазначену кількість сировини і води. Для наведеного рецепта це 20 г кореневищ на 200 мл води.
Після кип’ятіння протягом 20 хвилин відвар приймають по 1 столовій ложці за півгодини до їжі 2–3 рази на день. Для полоскань застосовують інші склади. Наприклад, настій із кореневищем лапчатки та іншими рослинами використовують теплим через кожні 2–3 години. Важливо розрізняти настій і відвар. У наведених довідниках для лапчатки зустрічаються обидва варіанти, а конкретний спосіб залежить від складу та призначення.
Як заготовлюють калган?
Лікарською сировиною слугують кореневища лапчатки прямостоячої.
Заготівлю проводять у липні — вересні. Кореневища викопують лопатами або виорюють плугами. Після цього їх очищають від землі, видаляють стебла і корені та промивають у холодній воді.
Інший довідник зазначає осінню заготівлю кореневищ, поки надземна частина ще повністю не відмерла. Тонкі корені та залишки стебел видаляють, після чого кореневища відмивають від землі.
Виходить, що під час збору головну увагу приділяють саме підземній частині рослини. Її звільняють від сторонніх частин і землі перед сушінням.
Як сушити та зберігати сировину?
Очищені кореневища сушать на відкритому повітрі або в добре провітрюваних приміщеннях. Такий спосіб зазначено в довідниках лікарських рослин для отримання готової лікарської сировини. Важливо, щоб після очищення сировина була правильно висушена і не залишалася вологим.
У старих описах лікарської сировини лапчатка фігурує саме як кореневище. Тому під час зберігання має сенс зберігати окремо сировину від інших рослин, щоб не допустити змішування видів.
Які є традиційні поєднання з іншими рослинами?
Лапчатку прямостоячу включали в різні багатокомпонентні збори.
Наприклад, при схильності до проносів описано склад із 10,0 г кореневищ лапчатки, 10,0 г трави полину гіркого, 20,0 г трави хвоща польового і 20,0 г трави деревію. Відвар приймають по 1–2 склянки на день.
У іншому довідниковому складі для лапчатки зазначено 25,0 г кореневищ. До них додають 25,0 г кореневищ кровохльобки та 50,0 г трави пастушої сумки. Відвар приймають по ½ склянки за 20–30 хвилин до їжі 3–4 рази на день.
Є й варіант водного відвару з лапчаткою, звіробоєм і деревієм, який у довіднику описано як традиційний шлунковий склад.
Однак багатокомпонентні збори вимагають особливо уважного ставлення. У кожної рослини є власні властивості, обмеження та протипоказання. Тому я не раджу самостійно замінювати призначену лікарем схему подібними рецептами.
Як знайти лапчатку прямостоячу (калган) за кордоном
Шукайте саме підземну частину рослини — кореневище *Potentilla erecta*, яке також позначають як *Tormentillae rhizoma*. Продавці іноді називають його коренем, але квітки, листки та плоди не належать до зазначеної лікарської частини.
- США: питайте tormentil або erect cinquefoil. Частіше зустрічається подрібнене кореневище для чаю, також продаються настойки. Шукати можна в онлайн-продавців трав і в спеціалізованих магазинах здорового харчування. Не орієнтуйтеся лише на назву bloodroot: вона може позначати іншу рослину.
- Німеччина: назви Blutwurz, Tormentill, Tormentillwurzelstock. Кореневище продається на вагу для чаю, включаючи Arzneitee, а також у вигляді настоїв або крапель. Почати пошук можна в Apotheke або онлайн-аптеці.
- Франція: питайте tormentille, potentille tormentille або rhizome de tormentille. Доступні подрібнене кореневище для tisane і teinture mère. Шукайте в аптеках, herboristeries та їхніх інтернет-магазинах.
На упаковці перевірте *Potentilla erecta*, частину рослини (rhizome / Wurzelstock / rhizoma) і категорію товару: лікарський препарат або харчовий чай/добавка. Для настойки додатково перевірте частину рослини та вміст алкоголю. Органічна або bio-маркування саме по собі не підтверджує лікарський статус.
Правила продажу та маркування залежать від країни, тому перевіряйте категорію товару та вимоги місцевого ринку.
Лапчатка прямостояча: протипоказання та обережність
За сучасними даними безпеки для лікарських препаратів із кореневища лапчатки прямостоячої не слід переносити висновки на будь-яку частину рослини або на будь-які форми приготування. При підвищеній чутливості до лапчатки її не використовують. При прийомі всередину можливі легкі шлунково-кишкові небажані реакції, включаючи нудоту і блювоту. Частота таких реакцій невідома. Якщо пронос повторюється, у калі з’являється кров або симптоми посилюються, потрібна медична консультація.
При прийомі всередину лапчатка може сповільнювати всмоктування інших ліків. Тому сучасні рекомендації радять розділяти її прийом з іншими лікарськими засобами як мінімум на 1 годину до або після їхнього прийому.
При вагітності та грудному вигодовуванні застосування не рекомендується, оскільки безпека не встановлена. Для дітей до 18 років застосування також не рекомендується через нестачу даних про безпеку, у тому числі при використанні засобів для полоскання рота.
Сучасні дані не містять повідомлень про випадки передозування. При цьому достатніх досліджень репродуктивної токсичності та інших довгострокових аспектів безпеки недостатньо. Тому відсутність зареєстрованих випадків передозування не можна вважати доказом повної безпеки тривалого прийому.
Коли потрібен лікар
Лапчатка належить до лікарських рослин, тому обережність потрібна навіть при традиційному застосуванні. При алергічній реакції використання припиняють і звертаються за медичною допомогою. Вагітність і грудне вигодовування вимагають окремої консультації лікаря. Якщо людина постійно приймає ліки, важливо враховувати можливе сповільнення їхнього всмоктування. При хронічних захворюваннях схему застосування лікарських рослин також краще узгодити зі спеціалістом. Для дітей самостійне застосування препаратів лапчатки не рекомендується.
Особливо важливо не намагатися самостійно лікувати тривалий або повторюваний пронос. До лікаря потрібно звернутися при крові в калі, посиленні симптомів або їхньому повторному появі. Лікарські рослини можуть використовуватися як частина традиційної фітотерапії, але не замінюють діагностику причини скарг і медичну допомогу.
ВІД РЕДАКЦІЇ
Стаття підготовлена на основі відомостей із довідників з лікарських рослин і фітотерапії. Вона має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Часті запитання
Чим корисний калган для здоров’я?
Кореневища традиційно застосовують як в’яжучий засіб при деяких шлунково-кишкових розладах, а також для полоскань і зовнішнього застосування.
Чи можна пити калган у вигляді чаю або настойки?
Не застосовують при підвищеній чутливості; при вагітності, грудному вигодовуванні та у дітей до 18 років використання не рекомендується.
Як правильно заварити відвар із коренів калгана?
Для відвару використовують 20 г кореневищ на 200 мл води, кип’ятять 20 хвилин і приймають по 1 столовій ложці за півгодини до їжі 2–3 рази на день.
У яких випадках застосовують калган у народній медицині?
Кореневища традиційно використовують у вигляді відвару, настойки та рідкого екстракту, зокрема для шлунково-кишкового тракту та полоскань.
Для чого п’ють калган і які в нього властивості?
У довідниках його описують насамперед як в’яжучу рослину, яку застосовують при деяких розладах травлення та місцево.
Де росте лапчатка прямостояча в дикій природі?
Вона зустрічається на кислих ґрунтах, лісових галявинах, полянах, вирубках, вологих і суходільних луках.
У який час року краще збирати кореневища калгана?
Кореневища заготовляють у липні–вересні, очищають від землі та інших частин рослини, потім сушать на повітрі або в провітрюваному приміщенні.
Які речовини містяться в кореневищах калгана?
У кореневищах описано дубильні речовини, флабафени, торментилін, хінова та елагова кислоти, смоли, камедь, крохмаль та інші сполуки.
Докладніше — у матеріалах лікаря
Настільна книга для здорових і хворих. Борис Увайдов →Термоядерний цілющий чай →Або почніть з безкоштовного гайду «7 кроків до очищення організму» →
Борис Увайдов — доктор натуропатії, Ph.D. Понад п'ятдесят років допомагаю людям повертати здоров'я харчуванням, очищенням організму та силою розуму — в Європі, Америці та Азії. Про автора →