Лохина: корисні властивості, застосування та протипоказання

Доктор Борис Увайдов

Лохина (Vaccinium uliginosum) — дикорослий кущик із родини вересових, який росте переважно на болотах і у вологих лісах. Його сині ягоди вживають у їжу свіжими, сушеними та переробленими. За даними довідників із фітотерапії, сушені плоди традиційно використовують для приготування чаю при розладах травлення та захворюваннях сечового міхура. Однак лікувальні властивості лохини вивчені значно гірше, ніж її харчові якості.

Що таке лохина і як розпізнати цю рослину?

Лохина звичайна, або болотна, — багаторічний кущик. У ботанічній літературі її також називають буяхами та п'яницею. Остання назва пов'язана з народними уявленнями про неприємні відчуття, які нібито виникають після вживання ягід у великій кількості.

Висота рослини зазвичай становить від 20 до 100 см. У деяких ботанічних описах наводяться розміри до 120 см. Гілки сіро-коричневі, розлогі. Кущ виглядає досить розрідженим. Листки розташовані на коротких черешках, мають цілісний край і оберненояйцеподібну форму.

Листкова пластинка сягає приблизно 4 см завдовжки та 2 см завширшки. Зверху вона зазвичай зеленувата, а знизу помітний сизо-зелений відтінок. Добре проглядається сітчасте жилкування. Восени листки опадають.

Цвіте лохина у травні та червні. Квітки невеликі, білі або з червонуватим відтінком. За формою вони нагадують маленькі глечики. Зазвичай квітки розташовані невеликими групами по одній — чотири на кінцях пагонів.

Плоди достигають пізніше. Це округлі або злегка грушоподібні ягоди синього кольору з характерним сизим восковим нальотом. Вони їстівні, мають порівняно слабко виражений смак. Важлива особливість — сік лохини безбарвний. Це допомагає відрізнити її від чорниці, сік якої забарвлює руки й тканини.

Рослина віддає перевагу кислим ґрунтам і підвищеній вологості. Її можна зустріти:

• на верхових болотах;
• у заболочених лісах;
• серед чагарників на вологих ділянках;
• на альпійських чагарничкових пустищах;
• у місцевостях із розвиненим покривом сфагнових мохів.

Лохина поширена в Північній Європі, а також у гірських районах Центральної та Південної Європи. У деяких регіонах її стає менше через осушення боліт і зміну природних місць зростання.

Як відрізнити її від чорниці?

Лохину й чорницю часто плутають. Обидві рослини належать до одного роду Vaccinium. Їхні ягоди мають синій або майже чорний колір і вкриті сизуватим нальотом. Але за уважного розгляду відмінності стають помітними.

У лохини кущ зазвичай вищий. Його гілки сіро-коричневі та розлогі. Листки тонкі, не шкірясті, на зиму опадають. Нижній бік листкової пластинки має характерний сизо-зелений відтінок і виразне сітчасте жилкування.

Чорниця, навпаки, зазвичай виглядає як нижчий кущик. Її ягоди забарвлені всередині. Якщо розчавити чорницю, з'явиться темний сік. У лохини м'якоть світла, а сік практично безбарвний.

Є й відмінності у формі плодів. За ботанічними описами, ягоди лохини можуть бути радше грушоподібними, ніж цілком круглими. Під час визначення висушеної сировини звертають увагу на особливості верхівки плоду та інші морфологічні ознаки.

Не варто визначати рослину лише за кольором ягід. На болотах і у вологих лісах трапляються різні види зі схожими плодами. Якщо немає впевненості у визначенні рослини, збирати її для вживання не слід.

Окремо зазначу ще один важливий момент. Листя лохини не можна плутати з листям мучниці. У старих фармакогностичних описах підкреслюється, що в лохини листки тонкі, перетинчасті, з матовим нижнім боком і опуклими сітчастими жилками. У мучниці листки щільніші та мають інші діагностичні ознаки.

Корисні властивості лохини: що відомо про її дію?

Коли говорять про користь лохини, важливо розрізняти її харчове значення та традиційне застосування у фітотерапії. Це не одне й те саме. Ягоди можуть бути частиною звичайного раціону, а використання рослинної сировини з лікувальною метою потребує більшої обережності.

У довідниках лікарських рослин лохина описується насамперед як харчова рослина. Її плоди вживають свіжими, сушать, переробляють і використовують для приготування різних продуктів.

Відомості про лікувальне застосування трапляються у старих травниках. Там описано окремі способи використання ягід і листя. Але ці записи не слід сприймати як доказ ефективності при захворюваннях.

Травна система. У традиційних описах сушені ягоди лохини використовують для приготування чаю при діареї. Таке застосування пов'язане з народною практикою використання ягід при розладах кишківника. Однак сучасні відомості про безпеку та ефективність саме Vaccinium uliginosum обмежені.

Не слід самостійно замінювати цим засобом призначені лікарем препарати. При тривалій діареї особливо важливо встановити причину розладу та запобігти зневодненню.

Сечовидільна система. У ботаніко-медичній літературі також згадується чай із сушених плодів при захворюваннях сечового міхура. Це традиційне застосування, а не підтвердження того, що лохина усуває інфекцію чи запалення.

При болю, частому сечовипусканні, підвищенні температури та інших ознаках захворювання необхідне медичне обстеження. Рослинні засоби не замінюють діагностику та призначене лікування.

Серцево-судинна система. В одному зі старих довідників наведено водний настій збору, до складу якого входять лохина, фіалка собача та звіробій. Його традиційно використовували при невралгії серця. Цей опис стосується всього багатокомпонентного збору. Приписувати зазначену дію безпосередньо лохині неправильно.

Біль у грудях не можна самостійно пояснювати невралгією. Він може мати різні причини, зокрема пов'язані із серцем. При появі такого болю потрібна медична оцінка.

Шлунок. У травниках трапляється багатокомпонентний склад із листям лохини, золототисячником, деревієм і бобівником трилистим. Водний настій цього збору описаний при підвищеній кислотності шлунка. Йдеться саме про традиційне використання суміші рослин, а не про доведену дію лохини як самостійного засобу.

Загальне харчове значення. Ягоди лохини цінують як їстівний природний продукт. Їх вживають свіжими та злегка підмороженими. Також плоди підходять для приготування компотів, варення, соків та інших продуктів.

Лохина цікава насамперед як дикоросла їстівна ягода. Її традиційне лікарське застосування описане у травниках, але переконливих клінічних даних саме щодо цього виду недостатньо.

Що містить ця ягода?

Склад лохини цікавий насамперед з погляду її харчового використання. Однак важливо не переносити на неї автоматично відомості про склад чорниці чи інших представників роду Vaccinium.

У довідковій літературі лохина характеризується як харчовий продукт, що містить легкозасвоювані компоненти. Водночас докладного кількісного складу окремих вітамінів, мінеральних речовин і біологічно активних сполук для цього виду в розглянутих ботанічних описах не наведено.

Тому я не буду приписувати лохині конкретний вміст вітамінів або заявляти про високу концентрацію певних речовин без надійних даних.

Потрібно також враховувати, що склад свіжих і сушених плодів відрізняється за концентрацією компонентів через видалення вологи. Це не означає, що сушена ягода автоматично стає ефективнішим лікарським засобом.

Для повсякденного харчування лохину можна розглядати як один із варіантів дикорослих ягід. Але її харчові якості не слід плутати з лікувальними властивостями концентрованих екстрактів.

Як застосовують лохину: плоди, чай і настій

У народній практиці використовують насамперед плоди. Листя також трапляється у старих рецептурах, але для самостійного приготування лікувальних засобів я не рекомендую обирати його без професійної консультації.

Основні способи харчового використання лохини добре відомі.

Свіжі ягоди. Їх їдять у натуральному вигляді. Плоди можна вживати й злегка підмороженими. У довідниках такий спосіб називають одним із найпоширеніших варіантів використання лохини.

Сушені ягоди. Сушені плоди зберігають і використовують для приготування чаю. У старих травниках такий напій згадується при діареї та захворюваннях сечового міхура. Але конкретне універсальне дозування й точне співвідношення води та сировини в цих описах не встановлені.

Компоти та варення. Лохину використовують для приготування домашніх заготівель. Ягоди підходять для компотів, варення та інших продуктів переробки.

Соки. Із плодів отримують сік. Також у довідковій літературі згадується виготовлення легких натуральних вин. Це опис харчового використання, а не лікувальна рекомендація.

Лохина: як заварювати сушені ягоди?

Сушені плоди традиційно використовують для приготування чаю. Однак тут важливо не плутати згадку про спосіб застосування з повноцінним рецептом.

У старих травниках справді описаний чай із сушеної лохини. Але точні пропорції сировини та води, тривалість заварювання й кількість прийомів для самостійного однокомпонентного напою не встановлені.

Тому я не стану наводити довільні цифри й видавати їх за перевірене лікувальне дозування.

Якщо лохина використовується як звичайна харчова ягода, її можна додавати до напоїв і домашніх компотів. Якщо ж ідеться про лікувальне застосування, особливо при хронічному захворюванні, необхідно попередньо обговорити його з лікарем.

Окрема обережність потрібна з настоями листя. Відомості про безпеку тривалого вживання препаратів із листя у високих дозах обмежені. Без медичних показань не варто перетворювати такі напої на щоденний засіб.

Як правильно збирати та зберігати?

Лохина росте в природних умовах, які потребують дбайливого ставлення. Основні місця її зростання — болота, заболочені ліси та вологі ділянки з кислим ґрунтом.

Цвітіння припадає на травень і червень. Плоди збирають після достигання. При цьому необхідно правильно визначити рослину, оскільки зовнішня схожість ягід різних видів може призвести до помилок.

Для збирання підходять лише добре знайомі рослини, що ростуть в екологічно благополучних місцях. Не слід збирати ягоди поблизу доріг, промислових об'єктів і ділянок із можливим забрудненням.

У довідниках основною сировиною лохини названі плоди. Їх використовують свіжими, сушеними та переробленими. Заготівля листя в деяких старих рецептурах теж згадується, але це не означає, що будь-яке листя підходить для домашнього приготування ліків.

Під час збирання варто дотримуватися кількох правил:

• Обирайте лише повністю достиглі ягоди.
• Не беріть плоди з ознаками плісняви, гниття чи пошкодження.
• Не змішуйте лохину з невідомими ягодами.
• Не виривайте кущі та не пошкоджуйте кореневу систему.
• Залишайте частину врожаю для природного відновлення рослин.
• Не збирайте сировину на забруднених ділянках.

Сушені ягоди традиційно використовують як окремий вид рослинної сировини. Під час домашньої заготівлі важливо не допускати їх намокання та подальшої появи плісняви. Зберігати повністю висушені плоди слід у чистій сухій тарі, захищеній від вологи.

У старих стандартах для плодової сировини окремо контролювали вологість, кількість недостиглих і підгорілих ягід, а також наявність сторонніх домішок. Це показує, наскільки важливі чистота та правильна підготовка заготівлі.

Особливу увагу потрібно приділяти сортуванню. До сировини не повинні потрапляти неїстівні ягоди інших рослин. Якщо є сумніви щодо походження або якості зібраного матеріалу, використовувати його не слід.

Нарешті, потрібно пам'ятати про екологічний бік питання. Лохина залежить від природних вологих місць існування. Осушення боліт і зміна рослинного покриву призводять до скорочення придатних для неї територій. Тому купівля готової продукції з надійного джерела іноді краща за самостійне збирання дикорослих рослин.

Протипоказання: кому потрібна обережність?

Для Vaccinium uliginosum існує мало прямих досліджень безпеки за участю людей. Частину сучасних відомостей доводиться брати з досліджень близькоспорідненої чорниці Vaccinium myrtillus. Це корисна інформація для оцінки можливих ризиків, але її не можна вважати повним доказом безпеки чи шкоди лохини.

Насамперед необхідно розрізняти звичайне вживання ягід і застосування концентрованих рослинних препаратів. Харчова кількість ягід зазвичай добре переноситься. Але безпека висококонцентрованих екстрактів і тривалого вживання лікувальних доз лохини вивчена недостатньо.

Алергія. За наявності відомої алергічної реакції на лохину, чорницю, журавлину чи інші рослини роду Vaccinium від застосування відповідних рослинних препаратів слід відмовитися. Можливі шкірні реакції, кропив'янка та серйозніші прояви гіперчутливості.

Листя рослини. Особлива обережність необхідна з препаратами з листя. Для близькоспорідненої чорниці відзначається можливість несприятливих наслідків при вживанні листя у великих кількостях або протягом тривалого часу. Тому не слід самостійно приймати міцні настої листя лохини тривалими курсами.

Порушення згортання крові. Екстракти рослин роду Vaccinium можуть впливати на агрегацію тромбоцитів і процеси згортання. Людям із порушеннями згортання крові, а також перед хірургічними втручаннями необхідно обговорити застосування подібних засобів із лікарем.

Прийом ліків, що впливають на згортання крові. Обережність потрібна при використанні варфарину, гепарину, клопідогрелю, аспірину та інших препаратів, що впливають на утворення тромбів. Потенційно можливе підвищення ризику кровотечі. Відсутність великої кількості зареєстрованих взаємодій не доводить, що їх не існує.

Препарати від діабету. Для деяких екстрактів чорниці описується можливість впливу на рівень глюкози. Тому при використанні інсуліну та цукрознижувальних препаратів будь-які концентровані продукти зі споріднених рослин необхідно узгоджувати з лікарем і враховувати ризик гіпоглікемії. Самостійно змінювати дози призначених ліків не можна.

Інші рослинні добавки. Не слід без консультації поєднувати концентровані препарати лохини з добавками, які також можуть впливати на рівень глюкози чи згортання крові. До них належать, наприклад, часник, гінкго, імбир, куркума, женьшень і гуньба.

Вагітність і грудне вигодовування. Звичайне харчове вживання ягід і застосування концентрованих лікувальних препаратів — різні ситуації. Безпека лікарських доз лохини під час вагітності та грудного вигодовування не встановлена. Тому лікувальні екстракти й настої слід виключити без узгодження з лікарем.

Дитячий вік. Лохина як звичайний харчовий продукт відрізняється від концентрованих добавок і лікарських настоїв. Безпека лікувальних препаратів саме цього виду в дітей вивчена недостатньо. Не слід самостійно давати дитині концентровані добавки чи чай із листя.

Можливі небажані реакції. При вживанні великої кількості ягід можливі нудота, блювання, головний біль і запаморочення. Також можуть виникати болі в животі та розлади травлення. Описи давніх випадків отруєння лохиною існують, але їхні причини не завжди встановлені. Не можна впевнено стверджувати, що сама ягода містить специфічну отруйну речовину.

При набряку обличчя чи горла, утрудненні дихання, незвичних кровотечах і виражених ознаках зниження рівня цукру необхідно терміново звернутися по медичну допомогу.

Коли потрібен лікар

Навіть натуральні рослинні продукти потребують розумного ставлення. Особливо це стосується лікувального застосування ягід і листя.

Зверніться до лікаря, якщо після вживання лохини з'явилися виражена нудота, блювання, запаморочення, біль у животі чи алергічна реакція. При утрудненні дихання, набряку горла та інших ознаках тяжкої алергії потрібна екстрена допомога.

Перед використанням концентрованих препаратів необхідно проконсультуватися з фахівцем у таких випадках:

• під час вагітності та грудного вигодовування;
• при хронічних захворюваннях;
• при порушеннях згортання крові;
• при регулярному прийомі ліків;
• при використанні препаратів від діабету;
• перед хірургічними втручаннями;
• при плануванні курсів рослинних засобів для дитини.

Особливо важливо не відкладати обстеження при тривалій діареї, болю в сечовому міхурі, болісному сечовипусканні чи болю в грудях. Такі симптоми можуть потребувати спеціального лікування.

Якщо ви вже приймаєте призначені препарати, не скасовуйте їх і не зменшуйте дозування заради рослинних засобів. Можливість додаткового застосування лохини слід узгодити з лікарем.

Борис Увайдов — доктор натуропатії, Ph.D. Понад п'ятдесят років допомагаю людям повертати здоров'я харчуванням, очищенням організму та силою розуму — в Європі, Америці та Азії. Про автора →

Читайте також

Усі лікарські трави за темами →

Усі статті за методикою Бориса Увайдова →