Безсмертник піщаний: корисні властивості та застосування

Доктор Борис Увайдов

Безсмертник піщаний, або цмин піщаний, — багаторічна рослина родини Айстрових. Його суцвіття традиційно використовують у фітотерапії. Рослину пов'язують насамперед із жовчовиділенням, роботою печінки та жовчних шляхів. Із суцвіть готують водні настої та відвари.

Що це за рослина і як її розпізнати?

Безсмертник піщаний також називають цмином піщаним. Латинська назва — *Helichrysum arenarium*. Рослина належить до родини Айстрових, або Складноцвітих. Як лікарську сировину використовують її суцвіття.

Цмин піщаний поширений у степових районах європейської частини Росії, Передкавказзі, Середній Азії та Південному Сибіру. На заході ареалу він заходить у лісостепову та лісову зони. Там його можна зустріти на піщаному ґрунті в сухих соснових борах.

Наприкінці травня в сухих степах з'являються золотисті суцвіття цмину піщаного. Окремі квітучі рослини можна бачити до осені. Уся рослина густо опушена й має білувато-сизе забарвлення.

Таке опушення допомагає цмину зберігати невеликі запаси води. Завдяки цьому рослина переносить сухі умови, у яких інші рослини страждають від спеки. Дрібні квітки зібрані в численні кошики. Обгортки мають забарвлення від солом'яно-жовтого до оранжевого. Після зрізання суцвіття довго зберігають первісний вигляд.

Тому безсмертник використовують не лише у фітотерапії. Сухі суцвіття підходять для вінків і зимових букетів. У давнину їх розкладали між подвійними рамами вікон. Пучки безсмертника також зберігали в скринях і коморах: вважалося, що його запах відлякує міль.

Не варто плутати цмин піщаний із безсмертником однорічним, або сухоцвітом. Це різні рослини. Сухоцвіт має іншу латинську назву — *Xeranthemum annum*.

Як відрізнити цмин піщаний від сухоцвіту?

Безсмертник однорічний також належить до родини Айстрових і росте в сухих степових місцях, тому зовнішня схожість може вводити в оману. Однак це однорічна рослина заввишки приблизно 10–50 см, із прямими ребристими розгалуженими стеблами та вузьколінійними листками.

У сухоцвіту кошики поодинокі, розташовані на верхівках стебел і розгалужень, їхній діаметр сягає приблизно 2,5 см. Його внутрішні плівчасті листочки обгортки помітно довші за зовнішні, радіально відігнуті та мають яскраво-рожеве або рожево-фіолетове забарвлення. Саме вони створюють враження пелюсток, хоча язичкових квіток у рослини немає.

У цмину піщаного, навпаки, численні кошики утворюють щільні скупчення, а обгортки забарвлені в жовтуваті та оранжеві тони. Уся рослина має характерне білувато-сизе забарвлення та густе опушення. Тому під час збирання не можна орієнтуватися лише на назву «безсмертник»: у схожих сухоцвітів відрізняються і зовнішній вигляд, і ботанічна назва.

Чому цмин росте в сухих піщаних місцях?

Цмин піщаний належить до рослин піщаних місць існування, або псамофітів.

Густе опушення — одна з особливостей рослин, пристосованих до жаркого й сухого клімату. Волоски допомагають зменшувати втрату води. У степових рослин трапляються й інші пристосування до посухи: потужні кореневі системи, восковий наліт на листках, розсічення листкової пластинки або зменшення її розміру. У цмину особливо помітне саме білувато-сизе забарвлення густо опушених надземних частин.

У сухому степу яскраві кошики допомагають приваблювати комах. Водночас худоба зазвичай не поїдає безсмертник, тому на пасовищах рослина може залишатися практично недоторканою.

Як безсмертник використовували в побуті?

Здатність суцвіть довго не змінювати зовнішній вигляд відома давно. Такі рослини використовували з декоративною метою ще в Стародавньому Римі: з безсмертника робили вінки та букети.

У російській традиції сухі квіти пов'язували зі спогадами про літо. Їх розміщували між подвійними віконними рамами, а назву «морозтрава» пояснювали тим, що взимку рослина зберігала вигляд свіжих золотистих квітів.

Цмин був відомий і в народному побуті як засіб проти молі: пучки розкладали в скринях і коморах. Декоративне та побутове використання рослини існувало поряд із її застосуванням у народній медицині.

Безсмертник піщаний: користь і лікувальні властивості

Основний напрям застосування цмину пов'язаний із жовчовиділенням. Галені препарати рослини посилюють утворення та виділення жовчі, впливають на її склад і підвищують тонус жовчного міхура. Описано також спазмолітичну дію. Вона стосується гладкої мускулатури кишечника, жовчних шляхів, жовчного міхура та кровоносних судин. Крім того, препарати безсмертника стимулюють секрецію шлункового соку та секреторну функцію підшлункової залози. Відзначено збільшення діурезу.

В експериментах у квіток виявляли антибактеріальну активність. Ці дані стосуються експериментальних спостережень.

Які показання до застосування безсмертника піщаного описані у фітотерапії?

У травниках водні відвари суцвіть описані для застосування при захворюваннях печінки. Водні настої також використовували при захворюваннях печінки та жовчного міхура. У старих рецептах безсмертник згадується при жовтяниці. Описано як рецепти з однією рослиною, так і багатокомпонентні збори. Препарати безсмертника посилюють жовчовиділення та сприяють відтоку жовчі. Також описано їхній вплив на в'язкість, відносну густину та вміст окремих компонентів жовчі.

У довідковій літературі трапляється опис виведення піску та дрібних каменів при хронічному калькульозному холециститі. При жовчних каменях не слід самостійно використовувати жовчогінні настої та відвари. Порушення відтоку жовчі потребує оцінки лікаря.

Які властивості пов'язують зі складом рослини?

У довідниках дію безсмертника пов'язують насамперед із флавоноїдними сполуками. Описано, що вони беруть участь у спазмолітичній дії препаратів рослини, зокрема на гладку мускулатуру кишечника, жовчних шляхів і жовчного міхура.

Вплив на жовч також описують докладніше: препарати можуть підвищувати вміст холатів і білірубіну, покращувати співвідношення холатів і холестерину, зменшувати концентрацію деяких жовчних кислот і знижувати в'язкість та відносну густину жовчі. Ці фармакологічні спостереження стосуються дії препаратів безсмертника й не означають, що домашній настій забезпечує такий самий передбачуваний ефект.

Що входить до складу суцвіть?

У суцвіттях виявлено флавоноїдні глікозиди, зокрема саліпурпурозид, кемпферол та ізосаліпурпурозид. Серед флавоноїдів також зазначені нарингенін та апігенін. Крім них, у складі описані ефірна олія, фталіди, високомолекулярні спирти, стероїдні сполуки, інозит, дубильні речовини, жирні кислоти, мінеральні солі та мікроелементи. У суцвіттях виявлено аскорбінову кислоту та вітамін К. Є також кілька неідентифікованих барвних речовин фенольної природи. Із флавоноїдними сполуками пов'язують частину фармакологічних властивостей безсмертника. Зокрема, їх розглядають у зв'язку зі спазмолітичною дією препаратів рослини.

Що ще відомо про дію препаратів безсмертника?

Окрім впливу на жовчовиділення, у довідниках відзначено стимулювальну дію на секрецію шлункового соку та секреторну функцію підшлункової залози. Також описано збільшення діурезу. В експериментальних дослідженнях у квіток виявляли антибактеріальну активність. Однак ці результати не можна безпосередньо переносити на лікування інфекційних захворювань у людей.

У медичних довідниках безсмертник розглядають як жовчогінну рослину, яку застосовували при гострих і хронічних захворюваннях печінки, жовчного міхура та жовчних шляхів. У народній медицині перелік застосувань був значно ширшим: рослину використовували при застуді та бронхіті, деяких шкірних захворюваннях, а також при порушеннях роботи шлунка й підшлункової залози. Ці традиційні способи не рівнозначні доведеним показанням.

Як правильно заварювати безсмертник піщаний і як його приймати?

Для домашнього приготування описані водний настій і відвар суцвіть. Один із варіантів — настій квіток із розрахунку 10–15 г сировини на 200 мл води.

Такий настій приймали за 30 хвилин до їди за схемою, яка змінювалася протягом шести днів. У перший день — по одній третині склянки. У другий день — по одній третині склянки 3 рази.

У третій день — по половині склянки 3 рази. У четвертий день — приблизно по три чверті склянки 1 раз. У п'ятий день — по половині склянки 2 рази. У шостий день — по половині склянки 1 раз.

За потреби в цьому описі прийом настою повторювали через 7 днів.

При жовчних каменях і порушенні прохідності жовчних шляхів цю схему не можна використовувати самостійно. Безсмертник належить до рослин, що впливають на жовчовиділення, тому питання про його застосування при таких станах має вирішувати лікар.

Є й інший варіант приготування. Відвар готували з розрахунку 10 г суцвіть на 200 мл води. Його приймали по 1 столовій ложці 3–4 рази на день за 10–15 хвилин до їди.

Ще один довідковий спосіб передбачає 6–10 г суцвіть на 200 мл води. Такий відвар приймали по 1 столовій ложці 3–4 рази на день за 10–15 хвилин до їди.

В іншому варіанті зазначено розрахунок 10 г суцвіть на 250 мл води. Ці способи приготування відрізняються кількістю сировини, об'ємом води та схемою прийому. Тому не слід замінювати один рецепт іншим.

У народних травниках трапляються й багатокомпонентні збори з безсмертником. У них рослину поєднують з іншими травами. При хронічних захворюваннях і постійному прийомі ліків склад таких зборів краще узгодити з фахівцем.

Які збори з безсмертником описані в довідниках?

У старих джерелах цмин часто трапляється не окремо, а в складі багатокомпонентних зборів. Наприклад, при захворюваннях печінки описували суміш звіробою, споришу, дикого цикорію, безсмертника, кори крушини, ромашки та нагідок. Інший варіант містив безсмертник, хвощ польовий, ялівець і звіробій.

Для жовчогінної дії описували збір із кореня цикорію, квіток безсмертника та кореня кульбаби. Настій такої суміші приймали натщесерце. В інших рецептах безсмертник поєднували з перстачем прямостоячим, плодами кмину, ягодами чорниці та листям шавлії.

Є й збори, у яких безсмертник поєднували з м'ятою, кропом, глодом або ромашкою. Деякі з них призначалися одночасно для впливу на жовчовиділення та кишечник. Такі рецепти належать до довідкової та народної фітотерапії. Їх не можна вважати взаємозамінними: багатокомпонентний склад змінює властивості та протипоказання готового настою.

Як збирають і зберігають суцвіття?

Лікарською сировиною є суцвіття безсмертника піщаного. У складноцвітих рослин кошики рекомендують збирати не повністю розкритими. Суцвіття збирають у період цвітіння. Їх зривають руками або зрізають ножицями безпосередньо з рослини. Після збирання сировину сушать у добре провітрюваному приміщенні. Суцвіття розкладають тонким шаром на чистому папері або іншому чистому матеріалі.

Для безсмертника важливо уникати сильного нагрівання. У довідниках окремо зазначено, що квітки не можна сушити на горищах під залізним дахом за високої температури. Через це кошики можуть розкритися й обсипатися.

Після сушіння суцвіття довго зберігають характерний зовнішній вигляд. Саме ця властивість зробила цмин відомим сухоцвітом.

На що звернути увагу під час заготівлі?

Для лікарських цілей слід вибирати саме суцвіття цмину піщаного, а не схожого сухоцвіту. Особливо важливо враховувати забарвлення та будову кошиків: у цмину обгортки солом'яно-жовті або оранжеві, а в безсмертника однорічного внутрішні листочки обгортки мають рожеві або рожево-фіолетові відтінки.

Кошики рекомендують збирати до повного розкриття. Це відповідає загальному правилу заготівлі суцвіть складноцвітих рослин. Після зрізання сировину розкладають тонким шаром, щоб вона добре провітрювалася.

Сильне нагрівання під час сушіння небажане. За високої температури кошики можуть продовжувати розкриватися, після чого окремі частини суцвіть обсипаються. Тому відкрите сонячне місце або сильно нагріте горище не підходять для такої заготівлі.

Як знайти безсмертник піщаний за кордоном

За кордоном безсмертник піщаний може називатися по-різному. Щоб не переплутати його з іншим видом безсмертника, перевіряйте латинську назву на упаковці.

• США: sandy everlasting, dwarf everlasting, immortelle, helichrysum.
• Німеччина: Sand-Strohblume, Sandstrohblume, gelbe Katzenpfötchen; квітки також можуть називатися Ruhrkrautblüten або Katzenpfötchenblüten.
• Франція: immortelle des sables або hélichryse des sables.
• Латина: *Helichrysum arenarium*.

Використовувана частина рослини — висушені квіткові кошики або суцвіття (*Helichrysi flos*). Корені та плоди цієї рослини не використовують. У США трапляються розсипний чай із сухих квіток і настоянки або рідкі екстракти. У Німеччині продають цілі або подрібнені квітки для чаю та краплі з екстрактом квіток, зокрема безалкогольні гліцеринові екстракти. У Франції частіше продають розсипні сухі квітки для tisane, іноді з позначенням sommités fleuries.

Шукати можна:

• у спеціалізованих магазинах трав і чаю;
• у спеціалізованих інтернет-магазинах;
• у Німеччині — також в аптеках та інтернет-аптеках;
• у Франції — в herboristeries.

На упаковці перевірте *Helichrysum arenarium* та позначення квіток: flowers/flower heads, Blüten або fleurs. Для екстракту має бути зазначено, що вихідною сировиною є квітки. Також перевірте категорію продукту: лікувальний чай, Kräutertee/tisane або добавка. Якщо потрібен органічний продукт, шукайте саме сертифікат, а не лише напис «wild-harvested».

Правила продажу відрізняються залежно від країни: у США харчові добавки не проходять попереднього схвалення FDA щодо безпеки чи ефективності, а в Німеччині продукт з аптеки не обов'язково є лікарським засобом.

Безсмертник піщаний: протипоказання та застереження

За алергії на безсмертник або інші рослини родини Айстрових його не слід приймати. Сучасні дані вимагають обережності при порушенні відтоку жовчі. Пероральне застосування не рекомендують при непрохідності жовчних проток, холангіті, жовчних каменях і деяких захворюваннях печінки. Причина пов'язана з дією рослини на жовчовиділення. При каменях у жовчному міхурі питання про застосування безсмертника має вирішувати лікар.

У старому довіднику препарати безсмертника описані як малотоксичні. Водночас зазначено, що рослина має кумулятивні властивості, а застосування понад три місяці може призвести до застійних явищ у печінці.

У тому самому джерелі препарати не рекомендують при гіпертонії та підвищеній кислотності шлункового соку. Надійних даних про лікарські взаємодії небагато. Якщо ви постійно приймаєте ліки, поєднання їх із настоєм або відваром безсмертника варто заздалегідь обговорити з лікарем або фармацевтом. Під час вагітності та грудного вигодовування застосування не рекомендують через брак даних про безпеку. Інформації про вплив рослини на фертильність також недостатньо.

Дітям до 18 років застосування не рекомендують через відсутність достатніх даних про безпеку. З ефірною олією потрібна окрема обережність. Безпеку внутрішнього прийому олії не встановлено, тому використовувати її в такий спосіб не слід. У разі небажаної реакції прийом потрібно припинити та звернутися до медичного фахівця. Даних про передозування недостатньо.

Зовнішнє застосування олії

У деяких джерелах окремо описано косметичне застосування олії цмину. Її використовували для сухої шкіри, при лущенні та невеликих запаленнях, а також для догляду за дрібними подряпинами й саднами.

Для цього олію застосовували зовнішньо: додавали у ванни, використовували в аромалампах і медальйонах, робили примочки та застосовували під час масажу. Цей напрям відрізняється від внутрішнього прийому водних препаратів безсмертника.

Дані про зовнішнє застосування олії не означають, що її можна приймати всередину. Безпеку такого способу використання не встановлено, тому самостійно застосовувати ефірну олію перорально не слід.

Коли потрібен лікар

Якщо з'явився біль у животі, пожовтіння шкіри або очей, висока температура, повторне блювання чи інші виражені симптоми, потрібен лікар. При захворюваннях печінки та жовчних шляхів самостійне застосування жовчогінних засобів небажане. За наявності каменів у жовчному міхурі рішення про рослинний препарат має приймати фахівець. Вагітність і грудне вигодовування потребують консультації лікаря. Дітям до 18 років безсмертник не рекомендують.

Якщо ви постійно приймаєте ліки, перед використанням настою або відвару обговоріть їх поєднання з лікарем або фармацевтом. За схильності до алергії стежте за реакцією після прийому. За ознак алергії застосування рослини припиняють і звертаються по медичну допомогу.

Борис Увайдов — доктор натуропатії, Ph.D. Понад п'ятдесят років допомагаю людям повертати здоров'я харчуванням, очищенням організму та силою розуму — в Європі, Америці та Азії. Про автора →

Читайте також

Усі лікарські трави за темами →

Усі статті за методикою Бориса Увайдова →