Аутоімунний тиреоїдит: харчування та спосіб життя

Доктор Борис Увайдов

Аутоімунний тиреоїдит потребує уваги до самопочуття та роботи щитоподібної залози. Уже зараз варто обговорити обстеження з лікарем, дотримуватися повноцінного харчування й не приймати добавки йоду самостійно. За цього захворювання імунна система реагує на власну щитоподібну залозу. Можливі втома, мерзлякуватість і сухість шкіри, але іноді хвороба тривалий час не проявляється.

Що таке аутоімунний тиреоїдит простими словами?

Аутоімунний тиреоїдит, також відомий як хвороба Хашимото, — хронічне захворювання щитоподібної залози. За нього імунна система реагує проти тканин власної залози. Поступово її здатність виробляти гормони може знижуватися. Однак у деяких людей показники гормонів тривалий час залишаються нормальними.

Щитоподібна залоза розташована в передній частині шиї. Її гормони беруть участь у регулюванні обміну речовин і впливають на роботу багатьох органів. Коли гормонів стає недостатньо, організм може працювати повільніше. Людина помічає зміни рівня енергії, ваги, стану шкіри та травлення.

Сам діагноз не означає, що функція залози вже порушена. Перебіг захворювання буває різним, тому лікар оцінює не лише скарги, а й результати обстеження. Харчування та спосіб життя можуть доповнювати щоденну турботу про здоров'я, але не замінюють медичного спостереження.

Які симптоми може спричиняти аутоімунний тиреоїдит?

На початку захворювання іноді перебігає непомітно. У деяких людей першою ознакою стає збільшення щитоподібної залози або припухлість у передній частині шиї. В інших випадках зміни виявляють під час обстеження з іншого приводу. Вираженість скарг не завжди відповідає результатам аналізів.

Якщо вироблення гормонів знижується, можливі такі прояви:

• постійна втома та брак енергії;
• підвищена чутливість до холоду;
• сухість шкіри та випадіння волосся;
• закрепи;
• поступове збільшення маси тіла;
• труднощі з концентрацією уваги та запам'ятовуванням;
• пригнічений настрій;
• порушення менструального циклу або рясніші менструації;
• збільшення щитоподібної залози.

Ці симптоми трапляються й за інших станів. Наприклад, втома може бути пов'язана з нестачею сну, анемією та іншими проблемами зі здоров'ям. Зміна ваги також не дає змоги самостійно визначити стан щитоподібної залози.

Тому не можна ставити собі діагноз через мерзлякуватість, сухість шкіри або кілька симптомів, що збігаються. Лікар зіставляє скарги, результати огляду та лабораторних досліджень. Саме так можна з'ясувати, чи пов'язані зміни самопочуття з тиреоїдитом і порушенням гормональної функції.

Чому виникає аутоімунний тиреоїдит і хто в групі ризику?

Точна причина захворювання не завжди зрозуміла. Основний механізм пов'язаний із порушенням імунної реакції, за якого організм починає атакувати власну щитоподібну залозу. Хвороба частіше трапляється в жінок середнього віку, але може виникати в людей будь-якого віку.

Імовірність захворювання вища за наявності сімейної історії хвороб щитоподібної залози. Іноді аутоімунний тиреоїдит поєднується з іншими аутоімунними порушеннями, зокрема із цукровим діабетом першого типу або деякими захворюваннями надниркових залоз. Водночас наявність одного захворювання не означає, що обов'язково з'явиться інше.

Не можна пояснювати кожен випадок тиреоїдиту виключно стресом, нестачею певного продукту або особливостями водопровідної води. Також не варто вважати, що хвороба обов'язково виникає через неправильне харчування. Раціон впливає на надходження поживних речовин, але сам по собі не дає змоги встановити причину аутоімунної реакції.

Які аналізи здати та як відрізнити тиреоїдит від інших проблем?

Обстеження починається з розмови з лікарем та оцінювання симптомів. Для перевірки функції щитоподібної залози зазвичай використовують аналіз крові на тиреотропний гормон (ТТГ) і вільний тироксин (вільний Т4). За потреби лікар призначає дослідження антитіл до щитоподібної залози.

Ці аналізи відповідають на різні запитання. ТТГ і вільний Т4 допомагають оцінити гормональну функцію. Антитіла можуть підтверджувати припущення про аутоімунну природу захворювання. Водночас сама наявність антитіл не означає, що гормонів уже недостатньо.

Додаткові дослідження потрібні не кожній людині. УЗД щитоподібної залози може бути корисним за показаннями, наприклад у разі збільшення залози або виявлення утворення. Інші методи лікар обирає з огляду на результати огляду й аналізів.

Якщо ви підозрюєте в себе аутоімунний тиреоїдит, не намагайтеся перевіряти його за температурою тіла або реакцією шкіри на нанесений йод. Такі домашні способи не замінюють лабораторної діагностики. Навіть якщо самопочуття здається добрим, рішення про необхідність спостереження залежить від клінічної картини та результатів обстеження.

Аутоімунний тиреоїдит: дієта та щоденне харчування

За аутоімунного тиреоїдиту немає універсального меню, яке підходило б усім. Якщо гормональна функція порушена, харчування не замінює необхідного лікування. Його завдання — забезпечувати організм енергією та поживними речовинами, допомагати підтримувати відповідну вагу й запобігати надмірним харчовим обмеженням.

За основу раціону можна взяти овочі, фрукти, бобові, крупи, горіхи та насіння. Додавайте різноманітні джерела білка, наприклад квасолю, сочевицю, нут та інші відповідні продукти. Обирайте раціон, який відповідає вашим потребам, переносимості їжі та рекомендаціям лікаря.

Необов'язково виключати цілі групи продуктів лише через діагноз. Наприклад, відмова від глютену зазвичай не потрібна всім людям із тиреоїдитом. Якщо людина має целіакію або інший встановлений стан, за якого необхідно обмежувати певні продукти, харчування підбирають з урахуванням цього діагнозу.

Обережно ставтеся до обіцянок, що спеціальна дієта відновить щитоподібну залозу. Жоден окремий продукт не гарантує нормалізації гормонів. Якщо після зміни раціону ви почуваєтеся краще, це ще не означає, що аутоімунний процес припинився.

Що можна їсти за аутоімунного тиреоїдиту?

Почніть із різноманітності, а не з довгого списку заборон. Овочі та фрукти забезпечують організм клітковиною, вітамінами й іншими поживними речовинами. Крупи та бобові допомагають зробити харчування ситним, а горіхи й насіння доповнюють раціон жирами та мінералами.

Корисно чергувати продукти, щоб меню не складалося лише з кількох звичних страв. Якщо ви добре переносите молочні продукти, їх можна включати до раціону. Якщо не переносите, підбирайте відповідні альтернативи з урахуванням вмісту білка та кальцію.

Морська капуста та інші водорості заслуговують на окрему увагу через вміст йоду. Його кількість значно залежить від виду водоростей і конкретного продукту. Тому не варто вживати їх у великих кількостях заради передбачуваної користі для щитоподібної залози.

Що не можна їсти та пити за цього захворювання?

Сам по собі діагноз не вимагає повністю виключати каву, молочні продукти, сою, капусту чи інші окремі продукти. Обмеження повинні мати конкретне обґрунтування, наприклад алергію, непереносимість або супутнє захворювання. Що більше необґрунтованих заборон, то важче забезпечити повноцінне харчування.

Окреме питання — йод. Організму потрібен цей мікроелемент, але надлишок йоду може несприятливо впливати на щитоподібну залозу в людей, схильних до такого впливу. Тому не слід самостійно приймати добавки йоду у високих дозах, розчини йоду або концентрати водоростей.

Не потрібно намагатися лікувати тиреоїдит соками, голодуванням або очисними програмами. Соки можуть бути частиною раціону, якщо вам підходять, але не замінюють повноцінної їжі. Пийте воду регулярно, орієнтуючись на спрагу, умови навколишнього середовища та рекомендації лікаря за наявності супутніх захворювань.

Що я раджу за аутоімунного тиреоїдиту?

Я, Борис Увайдов, розглядаю хронічні захворювання крізь призму загального стану організму. У своїх книгах і виступах я пов'язую роботу щитоподібної залози з обміном речовин, харчуванням і станом шийного відділу хребта. Нижче я пояснюю свій підхід, спираючись на власні уявлення про здоров'я.

1. Звертайте увагу на напруження м'язів шиї. З мого досвіду, м'язові спазми в ділянці шиї заслуговують на увагу за наявності скарг, пов'язаних із самопочуттям і роботою ендокринної системи. Я пов'язую напруження м'язів, зокрема в ділянці сьомого шийного хребця, з можливими порушеннями кровообігу. У своїй практиці я застосовував м'який масаж шийної ділянки й навчав близьких пацієнтів простих прийомів масажу. Це моє пояснення того, що відбувається, а не встановлена причина аутоімунного тиреоїдиту. Лікарі не вважають, що масаж шиї усуває аутоімунне захворювання або замінює оцінювання функції щитоподібної залози.

2. Розглядайте відновлення здоров'я як послідовну роботу. Я вважаю, що хронічні проблеми не можна вирішити одним сеансом або єдиним засобом. У своїх виступах я називаю такий процес капітальним ремонтом організму. Під цим я розумію послідовну увагу до харчування, відпочинку та повсякденних звичок, а не пошук швидкого рішення. Я пов'язую стійкі зміни самопочуття з комплексним підходом. Водночас аутоімунний тиреоїдит потребує окремого оцінювання гормональної функції, а зміни способу життя самі по собі не гарантують поліпшення результатів аналізів.

3. Приділяйте увагу харчуванню та надходженню поживних речовин. У своїх книгах я наголошую на значенні вітамінів, мінеральних речовин і мікроелементів для обміну речовин. Я вважаю, що раціон має бути різноманітним і не повинен обмежуватися кількома звичними продуктами. Окрему увагу я приділяю селену та іншим речовинам, які беруть участь у роботі організму. Згідно з моїм підходом, слід розглядати харчування загалом, а не шукати один продукт, який нібито відновить щитоподібну залозу. Лікарі також враховують дефіцити поживних речовин, але не вважають, що їх усунення саме по собі припиняє аутоімунну реакцію.

4. Використовуйте відпочинок як частину щоденного режиму. Я вважаю, що нервове напруження та нестача повноцінного відпочинку погіршують загальне самопочуття. У своїх книгах я описую теплі ванни як засіб, який, на мою думку, сприяє розслабленню та поліпшенню кровообігу. Я розглядаю відпочинок і спокійний розпорядок дня як елементи комплексного підходу до здоров'я. Обираючи температуру води та тривалість ванни, потрібно враховувати індивідуальний стан, особливо за наявності серцево-судинних захворювань. Такі процедури не слід сприймати як спосіб лікування аутоімунного тиреоїдиту.

Як організувати спосіб життя, якщо діагноз уже встановлено?

За хронічного захворювання кориснішим є стабільний розпорядок, ніж різкі зміни. Намагайтеся регулярно спати, зберігати посильну фізичну активність і знаходити час для відпочинку. Відповідне навантаження залежить від самопочуття та супутніх захворювань.

Не намагайтеся компенсувати втому надмірними тренуваннями. Починайте з доступної активності й збільшуйте її поступово. Якщо слабкість виражена або посилюється, обговоріть це з лікарем, а не списуйте все на тиреоїдит.

Стежте за змінами самопочуття, але не перетворюйте спостереження на постійну перевірку кожного відчуття. Можна записувати помітні зміни рівня енергії, сну, травлення та переносимості навантажень. Такі записи допоможуть точніше описати скарги під час прийому.

Якщо вам призначили гормональний препарат, приймайте його за схемою лікаря. Деякі продукти, добавки та ліки можуть впливати на всмоктування гормонів щитоподібної залози. Уточніть у лікаря або фармацевта, як правильно поєднувати призначений засіб із їжею та іншими препаратами. Не змінюйте лікування самостійно через поліпшення самопочуття або зміни в раціоні.

Коли звертатися до лікаря

Негайно викликайте швидку допомогу, якщо виникла втрата свідомості, сильна сплутаність свідомості або стан, за якого людину неможливо нормально розбудити. Екстрена допомога також необхідна за болю в грудях, що віддає в руку або щелепу, особливо якщо він супроводжується холодним потом, задишкою або нудотою. Такі симптоми можуть вказувати на небезпечний стан, що потребує негайного медичного оцінювання.

Запишіться до лікаря планово, якщо ви помітили стійку втому, підвищену чутливість до холоду, незрозумілу зміну ваги, закрепи, сухість шкіри або випадіння волосся. Приводом для огляду також є збільшення шиї, відчуття припухлості в ділянці щитоподібної залози та порушення менструального циклу.

Якщо тиреоїдит уже діагностовано, дотримуйтеся рекомендованого графіка спостереження. Лікар визначить, як часто перевіряти гормони та чи потрібне лікування. Якщо скарги посилюються, не чекайте наступного планового візиту, а повідомте про зміни раніше.

Особливу увагу потрібно приділяти значному збільшенню шиї, утрудненню ковтання або дихання. За утрудненого дихання потрібна екстрена допомога. Якщо щитоподібна залоза поступово збільшується або виникають проблеми з ковтанням, необхідне своєчасне медичне оцінювання.

Докладніше про те, як я працюю з цією темою, — на сторінці «Щитоподібна залоза».

Борис Увайдов — доктор натуропатії, Ph.D. Понад п'ятдесят років допомагаю людям повертати здоров'я харчуванням, очищенням організму та силою розуму — в Європі, Америці та Азії. Про автора →

Читайте також

Усі статті за методикою Бориса Увайдова →