Материнка звичайна: корисні властивості

Доктор Борис Увайдов

Материнка звичайна — ароматна багаторічна рослина з рожевими або світло-пурпуровими квітками. За даними довідників із фітотерапії, траву материнки традиційно застосовують як заспокійливий, відхаркувальний, потогінний, жовчогінний і сечогінний засіб. Її використовують у вигляді чаю, настою та відвару.

Що це за рослина і як її розпізнати?

Материнка звичайна (*Origanum vulgare L.*) належить до родини Губоцвіті, або Глухокропивові. Це багаторічна трав'яниста рослина з повзучим кореневищем. Зазвичай вона сягає до 60 см заввишки. В окремих культурних рослин описують вищі екземпляри — до 80–90 см.

Стебла материнки прямостоячі, чотиригранні, волосисті. У верхній частині вони сильно галузяться та можуть мати червонуватий відтінок. Листки розташовані супротивно. Вони черешкові, видовжено-яйцеподібні, із дрібнозубчастим краєм. Зверху листки темно-зелені, знизу сірувато-зелені та м'яко опушені.

Відмітна ознака материнки — чорні залозки у вигляді просвічуваних крапок на листках. Під лупою можна помітити залозки, що містять ефірну олію. Вони також розташовані на чашечці квітки.

Квітки невеликі. Вони розташовані в пазухах темно-пурпурових приквітків. Разом вони утворюють розлоге щиткоподібно-волотисте суцвіття на верхівці стебла. Віночок буває світло-пурпуровим або рожевим. Рослину легко впізнати за приємним сильним ароматом.

За ботанічними описами, материнка цвіте з липня до вересня. Вона росте на суходільних і заплавних луках, у розріджених хвойних і березових лісах, серед чагарників. Рослина поширена в європейській частині Росії, на півдні Середньої Азії та в Сибіру.

У материнки є народні назви: материнка, борова м'ята, духмянка, духовний цвіт, ладанка, лебідка. Назва роду *Origanum* пов'язана з давньою назвою рослини «оріган». У перекладі з грецької її пов'язують зі значенням «прикраса гір».

Як відрізнити материнку від інших рослин?

Для визначення рослини важливі не лише рожево-пурпурові квітки та аромат. У ботанічних описах окремо відзначають будову суцвіття: квітки розташовані в пазухах приквітків невеликими групами по дві-три та зібрані у складну розлогу щиткоподібну волоть на верхівці стебла. Таке поєднання ознак допомагає відрізнити материнку від інших представників родини Глухокропивові.

Ще один орієнтир — чорні просвічувані залозки у вигляді крапок на нижньому боці листків. Вони добре помітні при збільшенні. Листки м'яко опушені, зверху темно-зелені, а знизу мають сірувато-зелений відтінок. Під час збирання лікарської сировини звертають увагу й на сильний характерний запах рослини.

Материнку вирощують і в культурі. В описах садових рослин трапляються екземпляри заввишки до 80–90 см із розгалуженим червонуватим стеблом, простими листками та пурпурово-рожевими квітками. Культурну материнку розмножують насінням через розсаду.

Який склад материнки звичайної?

За даними довідників із фітотерапії, трава материнки містить ефірну олію в кількості 0,5–1,2%. До її складу входять тимол, карвакрол, геранілацетат, сесквітерпени та вільні спирти. Також у траві відзначають дубильні речовини, кількість яких в описах сягає 20%. У складі є гіркоти, пігменти, флавоноїди та аскорбінова кислота.

У листках материнки зазначають близько 565 мг% вітаміну C, у квітках — близько 170 мг%, у стеблах — близько 60 мг%. У насінні міститься жирна олія, кількість якої може сягати 28%.

У траві материнки також накопичуються магній, цинк, селен та інші мікроелементи. Вміст ефірної олії в рослин може відрізнятися залежно від особливостей росту та розвитку.

Чому вміст ефірної олії відрізняється?

Материнка належить до ефіроолійних рослин. У довідниках зазначено, що кількість ефірної олії в лікарських рослинах залежить від біологічних особливостей виду та кліматичних умов. Тому склад сировини, зібраної в різних місцях і в різні періоди, може відрізнятися.

Для самої материнки особливо характерна наявність тимолу та карвакролу. Крім них, в ефірній олії описані геранілацетат, сесквітерпени та вільні спирти. Аромат рослини пов'язаний саме з наявністю летких речовин.

Цікаво, що ефірні олії мають значення і для життя рослини. У ботанічних описах материнку відносять до степових рослин, які виділяють велику кількість ефірних олій. Випаровуючись, ці речовини допомагають рослині ощадливіше витрачати воду в умовах спеки.

Материнка звичайна: користь і традиційне застосування

За даними довідників із фітотерапії, препарати з трави материнки описують як такі, що мають заспокійливу, знеболювальну, антисептичну, відхаркувальну, сечогінну, потогінну та жовчогінну дію. Також у довідниках відзначають вплив на секрецію травних і бронхіальних залоз, перистальтику кишечника та його тонус.

Традиційно материнку застосовували для підтримки травлення. У народних описах її використовували при зниженні апетиту, метеоризмі та зниженні тонусу кишечника. Ці відомості стосуються традиційного застосування рослини.

Материнка належить до рослин, які використовували для заспокійливих чаїв. У травниках описано її застосування при безсонні, нервових розладах, головному болю та поганому настрої.

У народній практиці материнку використовували при сезонних застудних станах. Міцний чай із трави застосовували для посилення потовиділення. Відхаркувальні властивості рослини також описують у довідниках із фітотерапії.

Історичні травники згадують поєднання материнки з медом. Такі відомості стосуються традиційних способів застосування рослини. Вони не замінюють медичної допомоги при захворюваннях.

За даними довідників, материнка входила до складу ароматичних зборів для сухих і вологих припарок, ванн, лікувальних чаїв — потогінного, вітрогінного та зборів для полоскання горла.

У народній медицині описано зовнішнє застосування. Водний відвар материнки п'ють і використовують для обмивання уражених ділянок при екземі. Такий спосіб належить до традиційно описаних методів застосування.

Що традиційно лікували материнкою?

У старовинних травниках материнка набула широкого застосування. В одному з історичних джерел її називали «жіночою травою» та описували використання відварів і настоїв при різних жіночих нездужаннях, зокрема при менструальному болю та порушеннях циклу. Зустрічаються також відомості про застосування рослини в період клімаксу.

У народних описах материнку пов'язували із застосуванням при мігрені, безсонні, втраті апетиту, гастриті, геморої та атонії кишечника. Порошок із висушених листків традиційно нюхали при головному болю та нежиті.

Ці відомості відображають історію народної фітотерапії та не означають доведеної ефективності при перелічених станах. Особливо важливо не переносити старі лікувальні рекомендації на вагітність, грудне вигодовування або хронічні захворювання без консультації фахівця.

Як використовувати материнку звичайну?

Материнку використовують як ароматну траву. Листки разом із квітками застосовували замість чаю. Висушену траву використовують як пряність. За даними довідників, материнку додавали під час приготування квасу та сусла, а також під час соління огірків і капусти. Рослину застосовували й у парфумерному виробництві.

Материнка є добрим медоносом. Її використовували й у господарстві. Міцним відваром квіток можна фарбувати вовняні вироби в помаранчевий колір. Траву також застосовували для захисту хутряних і вовняних речей від молі.

Як материнку використовували в побуті?

На Русі материнка відома давно. В етнографічних описах зазначено, що пучки висушеної трави традиційно розвішували в селянських хатах. Із рослиною пов'язували захисні властивості, а її аромат цінували в оселі.

Материнці приписували здатність відлякувати мух, комарів і міль. У господарстві рослину використовували не лише через запах: міцним відваром квіток фарбували вовну в помаранчевий колір. Рослину цінували й пасічники як добрий медонос. У народних господарських спостереженнях згадується також використання материнки для обробки вуликів проти мурах.

Як заварювати материнку звичайну та готувати чай?

У травниках материнку використовують як чай, настій і відвар. Конкретний спосіб приготування залежить від мети застосування. У старовинних описах трапляється вживання настою або відвару, приготованого як чай.

Для заспокійливого трав'яного чаю описано такий склад: м'ята, меліса, чебрець, материнка та аптечна ромашка — у рівних частинах. Цей рецепт належить до традиційних трав'яних зборів.

Також описано тонізувальний чай зі звіробоєм: звіробій — 1 частина, чебрець — 2 частини, материнка — 4 частини, м'ята — 1 частина. Під час використання зборів з іншими рослинами важливо враховувати властивості кожного компонента. Звіробій має обмеження щодо застосування, тому такі суміші не слід використовувати без урахування індивідуальних особливостей.

Звичайну материнку традиційно заварюють як чай. У старих описах згадується, що такий чай пили під час польових робіт. Користь чаю з материнкою в межах традиційної фітотерапії пов'язують насамперед з описаними заспокійливими та потогінними властивостями рослини. Водночас традиційне застосування не підтверджує ефективності напою для лікування конкретних захворювань.

Як збирають і зберігають траву?

Для лікарських потреб заготовляють траву материнки. За даними довідників зі збирання лікарських рослин, зрізають квітучі верхівки завдовжки 20–30 см. Для заготівлі використовують ножі або серпи.

Під час збирання рекомендують залишати частину рослин для природного розмноження насінням: 1–2 рослини на 10 м² ділянки.

Після збирання сировину швидко сушать на горищах або під навісами. Сушіння продовжують доти, доки стебельця не стануть ламкими. Потім траву обмолочують і видаляють грубі стебла.

Якісна сировина повинна зберігати природне забарвлення, мати приємний ароматний запах і гіркувато-пряний, трохи в'язкий смак.

У довіднику наведено вимоги до якості сировини: вологість допускається до 13%, почорнілих і побурілих частин рослини — до 7%, рослин зі стеблами — до 40%, органічних і мінеральних домішок — до 1% кожного виду.

Чому важливо не збирати материнку надто активно?

Материнка широко поширена, але це не означає, що її зарості можна без обмежень викошувати повністю. У ботаніко-краєзнавчих описах зазначено, що надмірне та невміле збирання в деяких регіонах призводило до помітного скорочення чисельності лікарських рослин і площ їхнього поширення. Серед таких видів згадується й материнка звичайна.

Тому під час заготівлі залишають частину рослин для розмноження насінням. Такий підхід особливо важливий там, де материнка трапляється невеликими групами, а не утворює великих заростей.

Історично збирання лікарської сировини було також частиною місцевої торгівлі. Материнку, як і інші дикорослі рослини, збирали в селах і здавали до аптек або продавали заготівельникам. У дореволюційний період лікарську сировину закуповували й представники іноземних фірм.

Як знайти материнку звичайну за кордоном

За кордоном ця рослина може називатися по-різному, тому під час купівлі краще орієнтуватися не лише на місцеву назву, а й на латинську *Origanum vulgare*.

• США: oregano.
• Німеччина: Oregano, Echter/Gemeiner Dost, Wilder Majoran.
• Франція: origan, origan commun, marjolaine sauvage.
• Латинська назва: *Origanum vulgare*. Слово «marjoram» без уточнення може позначати інший вид рослини.

Материнка продається у вигляді сушеної трави розсипом, чайних пакетиків, рідких екстрактів або настоянок, а також капсул. Шукайте листки та/або квітучі надземні частини, а не корені чи плоди. Капсули й екстракти перевіряйте особливо уважно: деякі містять олію материнки або інші додані компоненти.

У США шукайте її в магазинах здорового харчування та трав, чайних крамницях і в інтернеті. У Німеччині — в Apotheken, Reformhäuser, чайних та онлайн-магазинах. У Франції — у pharmacies, herboristeries, магазинах органічних продуктів і в інтернеті.

На упаковці перевірте *Origanum vulgare*, частину рослини та зазначення, чи є продукт харчовим трав'яним чаєм або лікарським засобом. Для органічного продукту шукайте справжню сертифікацію, а не лише слово «natural».

Правила продажу відрізняються залежно від країни: наприклад, у США харчові добавки не проходять попереднього схвалення FDA щодо безпеки або ефективності, а в Німеччині щодо лікарського чаю слід спеціально запитувати в аптеці Arzneitee.

Материнка звичайна: протипоказання та можлива шкода

Кулінарні кількості материнки використовують як харчовий продукт. Але концентровані форми рослини потребують обережності. Якщо раніше виникала алергічна реакція на материнку, її застосування слід припинити. Можлива перехресна чутливість до інших рослин родини Глухокропивові.

Під час вагітності лікувальні дози материнки потребують обережності. NIH LiverTox попереджає, що дози на рівні харчових добавок можуть мати абортивну дію. Безпеку лікувальних доз під час вагітності вивчено недостатньо.

Під час грудного вигодовування даних про безпеку лікувальних доз недостатньо. До застосування материнки в таких кількостях слід ставитися обережно. Для дітей безпечну лікувальну дозу не встановлено. Не можна автоматично переносити дорослі дози на дитину.

У разі вживання великих кількостей усередину можливі дискомфорт у животі, печія, зміни роботи кишечника, нудота, блювання, запаморочення або головний біль. При нанесенні на шкіру можливий алергічний контактний дерматит. Рідко описували тяжкі алергічні реакції, зокрема анафілаксію.

Ефірну олію материнки не слід розглядати як звичайну пряність. Концентровані форми відрізняються від харчового використання рослини.

Коли потрібен лікар

Якщо після застосування материнки з'явилися ознаки алергії, сильна нудота, блювання, запаморочення або інші незвичні симптоми, необхідно звернутися по медичну допомогу. Під час вагітності та грудного вигодовування лікувальне застосування трави потрібно заздалегідь обговорити з лікарем. Якщо людина приймає ліки, має хронічні захворювання або хоче використовувати материнку в лікувальній дозі, важливо отримати індивідуальну рекомендацію лікаря або фармацевта.

Дітям лікувальні форми материнки без рекомендації фахівця застосовувати не слід.

Борис Увайдов — доктор натуропатії, Ph.D. Понад п'ятдесят років допомагаю людям повертати здоров'я харчуванням, очищенням організму та силою розуму — в Європі, Америці та Азії. Про автора →

Читайте також

Усі лікарські трави за темами →

Усі статті за методикою Бориса Увайдова →