Фіалка триколірна: корисні властивості та застосування

Доктор Борис Увайдов

Фіалка триколірна — невисока дикоросла рослина з жовто-ліловими квітками, яка зустрічається на луках, полях, лісових галявинах і в садах. За даними довідників фітотерапії, траву традиційно використовують як відхаркувальний і пом’якшувальний засіб при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Також її застосовують зовнішньо в народній практиці при деяких шкірних проблемах.

Що це за рослина і як її впізнати?

Фіалка триколірна належить до рослин, які легко зустріти в природі. За даними довідників, вона широко поширена в різних районах Євразії, включаючи Західний і Східний Сибір та Середню Азію. Росте на сухих луках, лісових галявинах, ріллі та перелогах. Її також можна побачити в садах і на городах.

Іншим різновидом, придатним для порівняння, є фіалка польова — Viola arvensis. Вона зустрічається в схожих місцях і вважається ще більш невибагливою. Зовні ці рослини схожі, тому під час самостійного збору важливо звертати увагу на особливості квітки.

У фіалки триколірної квітки жовто-лілові. Саме поєднання кількох відтінків пов’язане з її назвою. У довідниках також зазначається, що фіалка польова відрізняється дрібнішими квітками. Їхній діаметр може досягати 1,5 см. Верхні пелюстки у неї білі, а середні та нижні яскраво-жовті. Віночок не перевищує чашечку.

Фіалка польова здатна гібридизуватися з фіалкою триколірною. У народній медицині її також розглядають як рослину зі схожими цілющими властивостями. Тому під час збору дикорослої трави особливо важливо правильно визначити рослину.

Фіалка триколірна утворює помітні зарості. В одному з ботанічних описів зазначено, що під час масового цвітіння у травні вона здатна створювати суцільний фон на схилах автомобільних доріг. Також вона зустрічається на полях, луках і галявинах.

У довідниках описані добре освітлені місця, луки зі слабокислими та достатньо зволоженими ґрунтами, лісові галявини й узлісся. Рослина може поводитися як бур’ян на полях і городах.

Є у фіалки й культурна історія. Дика рослина зі скромними жовто-ліловими квітками стала основою декоративних форм, відомих як братки. У них великі оксамитові квітки найрізноманітніших відтінків.

Фіалка давно пов’язана з весняною природою та символікою любові й вірності. У римській міфології вона згадується як «квітка Юпітера». У християнській традиції триколірну фіалку називали «квіткою Святої Трійці». Особливості малюнка на квітці також отримували символічне тлумачення.

Чим корисна фіалка триколірна?

За даними довідників фітотерапії, надземна частина фіалки триколірної має протизапальні властивості. У довіднику лікарських рослин цю дію пов’язують із наявністю фармакологічно активних речовин у надземній частині рослини.

У народній медицині фіалку традиційно використовують передусім при захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Настої та відвари описуються як відхаркувальні й пом’якшувальні засоби. Такий спосіб застосування пов’язаний із традиційним використанням рослини при запальних станах дихальних шляхів.

При кашлі рослину тому розглядають не як самостійне лікування причини хвороби, а як традиційний рослинний засіб для пом’якшення стану та полегшення відходження мокротиння.

Є у фіалки й зовнішнє застосування. У травниках описане використання водного відвару трави у вигляді примочок. В одному з народних рецептів фіалку триколірну поєднують із ромашкою аптечною. Такий відвар застосовують для примочок при золотусі та фурункулах.

Інші традиційні рецепти стосуються догляду за шкірою. Фіалка входить до складу зборів, які застосовували при шкірному свербежі та різних шкірних проблемах. У народній практиці її також використовували при діатезі, дерматиті, псоріазі та інших захворюваннях шкіри.

Описане й зовнішнє застосування олії з квіток. У травниках її використовують при сухій і жирній себореї шкіри обличчя та голови. Це саме традиційне застосування, а не доказ лікувального ефекту при кожному з перелічених станів.

Фіалка триколірна також зустрічається у старих народних рецептах для дітей. Наприклад, водний відвар суміші з мелісою та чередою давали пити й використовували для купання при золотусі та фурункулах. В іншому рецепті фіалку поєднували з калиною та чередою і використовували водний відвар для купання дітей.

Сьогодні до таких старих рецептів потрібна особлива обережність. Сучасні дані про безпеку обмежені, а вікові обмеження для фіалки триколірної досить суворі.

Як її застосовують у народній практиці?

Основна лікарська частина рослини в довідниках позначається як трава. У переліках лікарської рослинної сировини фіалка також зазначена саме як трава. Для внутрішнього застосування в народній медицині описані настої та відвари. Їх традиційно використовували як відхаркувальні та пом’якшувальні засоби при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів.

При зовнішньому використанні зустрічаються водні відвари. Їх застосовували для примочок та інших зовнішніх процедур. Наприклад, відвар із ромашки та фіалки триколірної використовували для примочок при золотусі та фурункулах.

У старих народних рецептах зустрічаються й водні відвари з кількох рослин. Фіалку поєднували з мелісою та чередою, а також із калиною та чередою. Такі склади використовувалися в традиційній практиці для зовнішнього застосування.

Точні пропорції цих багатокомпонентних рецептів у наведених описах не вказані, тому самостійно відтворювати їх з пам’яті не варто. Особливо це стосується застосування у дітей.

Для приготування домашніх засобів важливо розрізняти фіалку триколірну та близькі види. Помилка у визначенні рослини змінює склад сировини. Крім того, безпека конкретного рецепта залежить не тільки від самої фіалки, а й від усіх компонентів суміші.

Як правильно заготовити траву?

Для лікарських цілей використовують траву фіалки. У довідниках рослина розглядається як дикоросла лікарська сировина.

Фіалка широко поширена і може рости прямо біля доріг, на полях, луках і городах. Однак саме по собі знаходження рослини в доступному місці не означає, що таке місце підходить для заготівлі. Особливо обережно потрібно ставитися до рослин, які ростуть безпосередньо біля доріг.

В одному з описів зазначене масове цвітіння у травні. У цей період фіалка триколірна може утворювати великі зарості та добре помітна серед іншої рослинності.

Під час збору важливо правильно визначити вид. На одній ділянці поруч із фіалкою триколірною може зустрічатися фіалка польова. Ці рослини схожі, а польова фіалка здатна гібридизуватися з триколірною.

Після збору траву слід зберігати як лікарську рослинну сировину в сухому місці. Важливо захищати її від вологи та умов, за яких сировина може зіпсуватися. Для домашнього використання має сенс підписувати упаковку з назвою рослини та датою заготівлі.

Що відомо про традицію застосування фіалки?

Цілющі властивості фіалок відомі з глибокої давнини. У старих ботанічних і лікарських книгах рослина займає не лише місце лікарської трави, а й помітне місце в культурі.

Дикоросла фіалка має невеликі жовто-лілові квітки. З часом людина вивела численні декоративні форми. Саме вони відомі як братки та широко використовуються в садах і на клумбах.

У символіці різних епох фіалка була пов’язана з весною. Її сприймали як знак пробудження природи. Також рослину пов’язували з любов’ю та вірністю.

Для триколірної фіалки існувало й особливе християнське тлумачення. Темну пляму в центрі квітки порівнювали із Всевидячим оком, а навколишній малюнок — із сяйвом. Три сторони центрального трикутника пов’язували з трьома ликами Святої Трійці.

Така історія не визначає лікувальну дію рослини. Але вона показує, наскільки давно фіалка відома людині та наскільки різноманітним було її значення.

Як знайти фіалку триколірну за кордоном

За кордоном фіалку триколірну краще шукати за латинською назвою *Viola tricolor L.* та місцевою назвою. Потрібні саме квітучі надземні частини — квітки разом із верхніми листками та стеблами. В описі лікарської сировини це може бути зазначено як *herba cum flore*.

• США: wild pansy, heartsease або Johnny-jump-up. Продається у вигляді сухої трави, пакетиків для чаю, рідких екстрактів і настоянок, капсул. Шукати можна у продавців трав і товарів для здоров’я, а також в інтернет-магазинах.
• Німеччина: wildes Stiefmütterchen або Stiefmütterchenkraut. Буває у вигляді розсипної сухої сировини, Arzneitee, настоянок. Шукайте в аптеках, магазинах трав і товарів для здоров’я, інтернет-магазинах. Напис Stiefmütterchenkraut не завжди означає тільки *V. tricolor*: деякі лікувальні чаї допускають і *V. arvensis*.
• Франція: pensée sauvage або sommités fleuries de pensée sauvage. Продається як суха квітуча сировина, tisane, teinture mère/liquid extract і gélules; шукати можна в трав’яних крамницях, деяких аптеках та інтернет-магазинах.

На упаковці перевірте *Viola tricolor L.*, flowering aerial parts, *herba cum flore*, Stiefmütterchenkraut або sommités fleuries. Також дивіться, чи зазначено це як лікувальний чай, звичайний трав’яний чай або харчову добавку, і чи є потрібна органічна сертифікація.

Правила маркування та продажу залежать від країни: наприклад, у США харчові добавки не проходять попереднє схвалення FDA перед продажем.

Фіалка триколірна: протипоказання та обережність

При використанні фіалки триколірної важливо враховувати сучасні дані про безпеку. Алергія на Viola tricolor є протипоказанням. Обережність потрібна й при алергії на саліцилати.

Зовнішньо рослину не слід наносити на відкриті рани або великі ділянки пошкодженої шкіри. Для зовнішнього застосування також має значення форма процедури. Гарячі ванни з настоєм протипоказані при гарячці, інфекційному захворюванні, серцевій недостатності та гіпертонії.

За даними EMA, встановлених лікарських взаємодій для фіалки триколірної не повідомляється. Але це не означає, що взаємодій точно не існує. Надійних даних поки недостатньо.

Вагітність і грудне вигодовування потребують особливої обережності. Безпека застосування в ці періоди не встановлена, тому EMA не рекомендує використовувати фіалку триколірну під час вагітності та грудного вигодовування.

Вік також має значення. EMA не рекомендує прийом рослини всередину до 18 років. Зовнішнє застосування не рекомендується до 12 років через нестачу даних про безпеку.

Окрема обережність потрібна при дефіциті Г6ФД. Описаний один випадок гемолізу у дев’ятимісячної дитини з таким дефіцитом після прийому рослини всередину. Тому при встановленому дефіциті Г6ФД фіалку слід уникати.

Можливі алергічні реакції. Зареєстрованих випадків передозування EMA не наводить. При цьому дослідження репродуктивної токсичності, генотоксичності та канцерогенності не проводилися. Тому вважати фіалку триколірну доведено безпечним засобом не можна.

Коли потрібен лікар?

Рослинний засіб не повинен замінювати медичну діагностику. Якщо симптоми зберігаються, посилюються або викликають сумнів, причину стану має визначити лікар. Особливо важливо звернутися за медичною допомогою при вираженій алергічній реакції, високій температурі, ознаках інфекції або незвичайному погіршенні самопочуття. Вагітність і грудне вигодовування — привід заздалегідь обговорити будь-яке застосування фіалки з лікарем. Те саме стосується хронічних захворювань і постійного прийому ліків.

Для дітей фіалка триколірна потребує особливої обережності. Сучасні вікові обмеження не дозволяють розглядати домашні рецепти як універсальний варіант дитячого застосування. Якщо рослину планують використовувати зовнішньо, консультація лікаря особливо доречна при пошкодженій шкірі, поширеному висипі або невідомій причині шкірних змін.

Борис Увайдов — доктор натуропатії, Ph.D. Понад п'ятдесят років допомагаю людям повертати здоров'я харчуванням, очищенням організму та силою розуму — в Європі, Америці та Азії. Про автора →

Читайте також

Усі статті за методикою Бориса Увайдова →