Фіалка триколірна: корисні властивості та застосування

Доктор Борис Увайдов

Фіалка триколірна — невисока дикоросла рослина з жовто-фіолетовими квітками, яка трапляється на луках, полях, лісових галявинах і в садах. За даними довідників із фітотерапії, траву традиційно використовують як відхаркувальний і пом’якшувальний засіб при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Також її застосовують зовнішньо в народній практиці при деяких проблемах зі шкірою.

Що це за рослина і як її розпізнати?

Фіалка триколірна належить до рослин, які легко зустріти в природі. За даними довідників, вона широко поширена в різних районах Євразії, зокрема в Західному та Східному Сибіру й Середній Азії. Росте на сухих луках, лісових галявинах, ріллі та перелогах. Її також можна побачити в садах і на городах.

Іншим близьким видом для порівняння є фіалка польова — Viola arvensis. Вона трапляється в подібних місцях і вважається ще невибагливішою. Зовні ці рослини схожі, тому під час самостійного збирання важливо звертати увагу на особливості квітки.

У фіалки триколірної квітки жовто-фіолетові. Саме поєднання кількох відтінків пов’язане з її назвою. У довідниках також зазначають, що фіалка польова відрізняється дрібнішими квітками. Їхній діаметр може сягати 1,5 см. Верхні пелюстки в неї білі, а середні та нижні — яскраво-жовті. Віночок не перевищує чашечку.

Фіалка польова здатна гібридизуватися з фіалкою триколірною. У народній медицині її також розглядають як рослину зі схожими лікувальними властивостями. Тому під час збирання дикорослої трави особливо важливо правильно визначити рослину.

Фіалка триколірна утворює помітні зарості. В одному з ботанічних описів зазначено, що під час масового цвітіння в травні вона здатна створювати суцільний квітковий покрив на схилах автомобільних доріг. Трапляється вона також на полях, луках і галявинах.

У довідниках описані добре освітлені місця, луки зі слабокислими й достатньо зволоженими ґрунтами, лісові галявини та узлісся. Рослина може поводитися як бур’ян на полях і городах.

Фіалка має й культурну історію. Дика рослина зі скромними жовто-фіолетовими квітками стала основою декоративних форм, відомих як братки. У них великі оксамитові квітки найрізноманітніших відтінків.

Фіалка здавна пов’язана з весняною природою та символікою любові й вірності. У римській міфології її згадують як «квітку Юпітера». У християнській традиції триколірну фіалку називали «квіткою Святої Трійці». Особливості малюнка на квітці також отримували символічне тлумачення.

Фіалка триколірна: користь і лікувальні властивості

За даними довідників із фітотерапії, надземна частина фіалки триколірної має протизапальні властивості. У довіднику лікарських рослин цю дію пов’язують із наявністю фармакологічно активних речовин у надземній частині рослини.

У народній медицині фіалку традиційно використовують насамперед при захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Настої та відвари описують як відхаркувальні й пом’якшувальні засоби. Такий спосіб застосування пов’язаний із традиційним використанням рослини при запальних станах дихальних шляхів.

Тому при кашлі рослину розглядають не як самостійний засіб для лікування причини хвороби, а як традиційний рослинний засіб для пом’якшення стану та полегшення відходження мокротиння.

Фіалку застосовують і зовнішньо. У травниках описано використання водного відвару трави у вигляді примочок. В одному з народних рецептів фіалку триколірну поєднують із ромашкою лікарською. Такий відвар використовують для примочок при золотусі та фурункулах.

Інші традиційні рецепти стосуються догляду за шкірою. Фіалка входить до складу зборів, які застосовували при шкірному свербежі та різних проблемах зі шкірою. У народній практиці її також використовували при діатезі, дерматиті, псоріазі та інших захворюваннях шкіри.

Описано й зовнішнє застосування олії з квіток. У травниках її використовують при сухій і жирній себореї шкіри обличчя та голови. Це саме традиційне застосування, а не доказ лікувального ефекту при кожному з перелічених станів.

Фіалка триколірна також трапляється у старих народних рецептах для дітей. Наприклад, водний відвар суміші з мелісою та чередою давали пити й використовували для купання при золотусі та фурункулах. В іншому рецепті фіалку поєднували з калиною та чередою й використовували водний відвар для купання дітей.

Сьогодні до таких старих рецептів потрібно ставитися особливо обережно. Сучасні дані про безпеку обмежені, а вікові обмеження для фіалки триколірної досить суворі.

Фіалка триколірна: що лікує і як її застосовують у народній практиці?

Основну лікарську частину рослини в довідниках позначають як траву. У переліках лікарської рослинної сировини фіалку також зазначено саме як траву. Для внутрішнього застосування в народній медицині описані настої та відвари. Їх традиційно використовували як відхаркувальні й пом’якшувальні засоби при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів.

Для зовнішнього застосування використовують водні відвари. Їх застосовували для примочок та інших зовнішніх процедур. Наприклад, відвар із ромашки та фіалки триколірної використовували для примочок при золотусі й фурункулах.

У старих народних рецептах трапляються й водні відвари з кількох рослин. Фіалку поєднували з мелісою та чередою, а також із калиною та чередою. Такі суміші використовували в традиційній практиці для зовнішнього застосування.

Точні пропорції цих багатокомпонентних рецептів у наведених описах не зазначені, тому самостійно відтворювати їх із пам’яті не варто. Особливо це стосується застосування у дітей.

Для приготування домашніх засобів важливо розрізняти фіалку триколірну та близькі види. Помилка у визначенні рослини змінює склад сировини. Крім того, безпека конкретного рецепта залежить не лише від самої фіалки, а й від усіх компонентів суміші.

Як правильно заготовити траву?

Для лікарських цілей використовують траву фіалки. У довідниках рослину розглядають як дикорослу лікарську сировину.

Фіалка широко поширена й може рости просто біля доріг, на полях, луках і городах. Однак сама наявність рослини в доступному місці не означає, що це місце підходить для заготівлі. Особливо обережно потрібно ставитися до рослин, які ростуть безпосередньо біля доріг.

В одному з описів зазначено масове цвітіння в травні. У цей період фіалка триколірна може утворювати великі зарості й добре помітна серед іншої рослинності.

Під час збирання важливо правильно визначити вид. На одній ділянці поруч із фіалкою триколірною може траплятися фіалка польова. Ці рослини схожі, а польова фіалка здатна гібридизуватися з триколірною.

Після збирання траву слід зберігати як лікарську рослинну сировину в сухому місці. Важливо захищати її від вологи та умов, за яких сировина може зіпсуватися. Для домашнього використання варто підписувати упаковку, зазначаючи назву рослини й дату заготівлі.

Що відомо про традицію застосування фіалки?

Цілющі властивості фіалок відомі з глибокої давнини. У старих ботанічних і лікарських книгах рослина посідає місце не лише лікарської трави, а й важливої частини культури.

Дика фіалка має невеликі жовто-фіолетові квітки. З часом людина вивела численні декоративні форми. Саме вони відомі як братки й широко використовуються в садах і на клумбах.

У символіці різних епох фіалка була пов’язана з весною. Її сприймали як знак пробудження природи. Також рослину пов’язували з любов’ю та вірністю.

Для триколірної фіалки існувало й особливе християнське тлумачення. Темну пляму в центрі квітки порівнювали зі Всевидячим оком, а навколишній малюнок — із сяйвом. Три сторони центрального трикутника пов’язували з трьома особами Святої Трійці.

Така історія не визначає лікувальної дії рослини. Але вона показує, наскільки давно фіалка відома людині й наскільки різноманітним було її значення.

Як знайти фіалку триколірну за кордоном

За кордоном фіалку триколірну краще шукати за латинською назвою *Viola tricolor L.* і місцевою назвою. Потрібні саме квітучі надземні частини — квітки разом із верхніми листками та стеблами. В описі лікарської сировини це може бути зазначено як *herba cum flore*.

• США: wild pansy, heartsease або Johnny-jump-up. Продається у вигляді сухої трави, пакетиків для чаю, рідких екстрактів і настоянок, капсул. Шукати можна у продавців трав і товарів для здоров’я, а також в інтернет-магазинах.
• Німеччина: wildes Stiefmütterchen або Stiefmütterchenkraut. Буває у вигляді розсипної сухої сировини, Arzneitee, настоянок. Шукайте в аптеках, магазинах трав і товарів для здоров’я, інтернет-магазинах. Напис Stiefmütterchenkraut не завжди означає, що йдеться лише про *V. tricolor*: деякі лікувальні чаї допускають також *V. arvensis*.
• Франція: pensée sauvage або sommités fleuries de pensée sauvage. Продається як суха квітуча сировина, tisane, teinture mère/liquid extract і gélules; шукати можна в трав’яних крамницях, деяких аптеках та інтернет-магазинах.

На упаковці перевірте *Viola tricolor L.*, flowering aerial parts, *herba cum flore*, Stiefmütterchenkraut або sommités fleuries. Також зверніть увагу, чи зазначено, що це лікувальний чай, звичайний трав’яний чай або харчова добавка, і чи є необхідна органічна сертифікація.

Правила маркування та продажу залежать від країни: наприклад, у США харчові добавки не проходять попереднього схвалення FDA перед продажем.

Фіалка триколірна: протипоказання та застереження

Під час використання фіалки триколірної важливо враховувати сучасні дані про безпеку. Алергія на Viola tricolor є протипоказанням. Обережність потрібна й за наявності алергії на саліцилати.

Рослину не слід наносити зовнішньо на відкриті рани або великі ділянки пошкодженої шкіри. Для зовнішнього застосування також має значення форма процедури. Гарячі ванни з настоєм протипоказані при гарячці, інфекційному захворюванні, серцевій недостатності та гіпертонії.

За даними EMA, встановлених лікарських взаємодій для фіалки триколірної не повідомляється. Але це не означає, що взаємодій точно не існує. Надійних даних поки недостатньо.

Вагітність і грудне вигодовування потребують особливої обережності. Безпеку застосування в ці періоди не встановлено, тому EMA не рекомендує використовувати фіалку триколірну під час вагітності та грудного вигодовування.

Вік також має значення. EMA не рекомендує приймати рослину внутрішньо до 18 років. Зовнішнє застосування не рекомендується до 12 років через брак даних про безпеку.

Окремої обережності потребує дефіцит Г6ФД. Описано один випадок гемолізу в дев’ятимісячної дитини з таким дефіцитом після прийому рослини внутрішньо. Тому за встановленого дефіциту Г6ФД фіалки слід уникати.

Можливі алергічні реакції. Зареєстрованих випадків передозування EMA не наводить. Водночас дослідження репродуктивної токсичності, генотоксичності та канцерогенності не проводилися. Тому вважати фіалку триколірну доведеним безпечним засобом не можна.

Коли потрібен лікар?

Рослинний засіб не повинен замінювати медичну діагностику. Якщо симптоми зберігаються, посилюються або викликають сумніви, причину стану має визначити лікар. Особливо важливо звернутися по медичну допомогу при вираженій алергічній реакції, високій температурі, ознаках інфекції або незвичному погіршенні самопочуття. Вагітність і грудне вигодовування — привід заздалегідь обговорити будь-яке застосування фіалки з лікарем. Те саме стосується хронічних захворювань і постійного приймання ліків.

Для дітей фіалка триколірна потребує особливої обережності. Сучасні вікові обмеження не дозволяють розглядати домашні рецепти як універсальний варіант застосування для дітей. Якщо рослину планують використовувати зовнішньо, консультація лікаря особливо доречна при пошкодженій шкірі, поширеному висипі або невідомій причині шкірних змін.

Борис Увайдов — доктор натуропатії, Ph.D. Понад п'ятдесят років допомагаю людям повертати здоров'я харчуванням, очищенням організму та силою розуму — в Європі, Америці та Азії. Про автора →

Читайте також

Усі лікарські трави за темами →

Усі статті за методикою Бориса Увайдова →