Береза повисла: властивості та застосування

Доктор Борис Увайдов

Береза повисла, або береза бородавчаста (Betula pendula Roth), — дерево, бруньки та молоде листя якого використовують у фітотерапії. За даними довідників, цю рослинну сировину традиційно застосовували у водних настоях, відварах і настоянках, а також для зовнішнього використання. Користь берези для людини цікавить насамперед з погляду традиційного застосування її листя та бруньок, проте історичний досвід не слід вважати доказом лікувальної ефективності.

Береза повисла: що це за дерево і як його впізнати?

Береза повисла належить до родини Березові. У ботанічних описах її також називають березою бородавчастою.

Це дерево зазвичай має висоту 10–15 метрів. В іншому довіднику для берези бородавчастої (Betula verrucosa Ehrh., синонім Betula pendula Roth) зазначено висоту 20–25 метрів. Гілки берези часто звисають донизу. Молоді пагони вкриті смолистими бородавочками.

Саме за цими бородавочками березу повислу можна відрізнити від берези пухнастої. У берези пухнастої такі утворення на молодих пагонах відсутні. Кора молодих стовбурів і великих гілок гладенька та біла. У старих дерев нижня частина стовбура стає чорно-сірою та вкривається тріщинами. Листя розташоване почергово. Воно трикутно-ромбічне, із загостреною верхівкою та зубчастим краєм. Молоде листя клейке й запашне, доросле — гладеньке.

Береза належить до дерев, які рано цвітуть. Цвітіння припадає на кінець квітня — травень. Чоловічі сережки звисають із кінців гілок і розташовуються по дві-три. Жіночі сережки містяться по одній на коротких бічних гілочках.

Плоди берези — невеликі горішки з перетинчастими крильцями. Вони дозрівають улітку, а основна їхня маса опадає в серпні–вересні.

Береза широко поширена в помірній і холодній частинах Євразії. Вона росте в лісах, лісостепових районах, лісосмугах, парках і скверах. Дерева можуть утворювати окремі зарості або рости серед інших порід.

Чим береза повисла відрізняється від схожих видів?

У довідниках зазначається, що береза повисла та береза пухнаста дуже схожі зовні. Обидва види можуть використовуватися в народній практиці, тому під час самостійного визначення рослини особливо важливо звертати увагу не лише на білу кору.

У берези повислої молоді пагони голі та вкриті смолистими бородавочками. У берези пухнастої ці утворення відсутні. Крім того, береза пухнаста частіше трапляється в низинах і вологіших місцях: у сирих лісах, на болотах і вздовж берегів річок та озер.

У берези повислої коренева система розташована неглибоко від поверхні ґрунту. Корінь стрижневий, але сильно розгалужується.

Цю відмінність корисно враховувати під час заготівлі дикорослої сировини. У старих довідниках обидва близькі види розглядаються як лікарські рослини, але ботанічне визначення все одно залишається важливим.

Береза: користь і шкода — які властивості описують травники?

Лікарською сировиною берези у фітотерапії вважають насамперед бруньки та молоде листя. За даними довідників із фітотерапії, для цього найчастіше використовують саме ці частини рослини. Коли шукають, у чому полягає користь берези для здоров'я, важливо враховувати, що традиційні відомості про властивості рослинної сировини не рівнозначні підтвердженій лікувальній дії.

У довідковій літературі також згадуються дубильні речовини, які містяться в різних органах рослин. Їх виявляють, зокрема, і в березі. Традиційне застосування березової сировини пов'язане з різними способами приготування. У травниках описані водні відвари та настоянки на горілці з бруньок або молодого листя. Народна практика передбачала використання березових препаратів за різних скарг. Проте такі способи належать до історичного досвіду фітотерапії та не є доказовим лікуванням захворювань.

Для сечовидільної системи в старих травниках описані відвари з березовим листям у складі рослинних сумішей, а також водні відвари, які традиційно вживали за сечокам'яної хвороби. Такі рецепти не замінюють обстеження та лікування, якщо є проблеми зі здоров'ям.

Також описувалося зовнішнє застосування настоянки бруньок або молодого листя. У старих джерелах її використовували для обробки ран. Водночас нанесення подібних засобів на пошкоджену шкіру не слід вважати доведеним безпечним способом догляду.

Що відомо про склад березової сировини?

У довідниках береза згадується серед рослин, у яких виявляють дубильні речовини. Ці сполуки належать до похідних багатоатомних фенолів і трапляються в різних органах рослин.

Дубильні речовини частіше накопичуються в корі та деревині дерев і кущів, а також у коренях і кореневищах трав. У довідковій літературі зазначено, що зазвичай вони мають невисоку токсичність.

Водночас наявність певного класу сполук сама по собі не означає, що рослину можна використовувати без обмежень. Склад рослинної сировини залежить від частини рослини, яку заготовляють, і від способу приготування.

Береза також згадується серед дерев, багатих на фітонциди. Це леткі речовини, які рослини виділяють у навколишнє повітря. У довідковій літературі зазначається, що особливо багато їх містять сосна, береза, дуб, тополя й осика.

Тому в описах берези трапляється не лише інформація про лікарську сировину, а й уявлення про саме дерево як частину лісового середовища.

Береза: користь бруньок і листя та їхнє традиційне застосування

Березові бруньки — одна з найвідоміших форм рослинної сировини. У народній фітотерапії з них готували настоянки на горілці та водні відвари.

У старих травниках описувалося вживання настоянки бруньок на горілці за шлункових скарг. Ці відомості стосуються традиційних способів застосування і не означають підтвердженої лікувальної дії.

Користь березового листя — ще одна тема, яку розглядають у довідниках із фітотерапії. Молоде листя використовували окремо та в складі рослинних сумішей. У довідниках згадуються рецептури з березовим листям у поєднанні з іншими рослинами.

Один з описаних варіантів містить хвощ польовий, молоде березове листя, кукурудзяні приймочки, ялівець, петрушку та інші рослини. Суміш заливали водою й готували відвар. У старому описі зазначено вживання по 0,5 склянки 2–3 рази на день перед їдою.

Інший варіант із березовим листям також належить до багатокомпонентних рослинних сумішей. В описі зазначено: суміш заливали холодною водою, а після приготування пили охолодженою.

В окремому рецепті з довідників зазначено березові бруньки та інші рослини. Суміш заливали водою, кип'ятили 2–3 хвилини під щільно закритою кришкою та вживали по 0,5 склянки 3 рази на день. Такі рецепти належать до конкретних історичних описів і не є універсальними схемами застосування.

Зовнішньо в народній практиці використовували настоянку бруньок або молодого листя. У старих джерелах також описували застосування свіжого молодого листя у вигляді місцевих компресів.

Як березу використовували в народній традиції?

Береза посідала помітне місце не лише в давній фітотерапії, а й у народній культурі. У джерелах її названо одним із дерев, які особливо часто зустрічаються в російських піснях і народному епосі.

У слов'янських народів береза асоціювалася зі світлом, чистотою та красою. Зберігся звичай прикрашати березовими гілками будинки й храми до Троїцького дня.

Навіть латинська назва дерева має цікаве пояснення. В одному з джерел припускається, що слово «бетула» пов'язане зі значенням «сікти». Це пов'язують із давнім використанням березових гілок як своєрідних «ліків проти неслухняності».

Такі відомості стосуються історії та народних уявлень про рослину. Вони не описують лікувальної дії березової сировини, але допомагають зрозуміти, чому дерево стало настільки впізнаваним у культурі.

Як застосовують березу у фітотерапії та що вона лікує за народними уявленнями?

У довідниках із фітотерапії зустрічаються кілька форм березової сировини. Перша форма — водні препарати. Це настої та відвари з бруньок або молодого листя. Березу також включали до складу складних рослинних сумішей.

Друга форма — настоянка на горілці. У старих травниках її описано як засіб із бруньок або листя. Така форма містить алкоголь, тому її не можна розглядати як звичайний чай або настій.

Спиртові настоянки не підходять дітям, вагітним і жінкам, які годують грудьми, без узгодження з лікарем. Також потрібно враховувати наявність алкоголю під час приймання ліків і в ситуаціях, коли вживання алкоголю небажане.

Третя форма — зовнішнє використання свіжого молодого листя або настоянок. Історично такі способи траплялися в народній практиці, але вони не повинні замінювати медичну допомогу в разі пошкоджень шкіри.

Запит «що лікує береза» потребує обережної відповіді: у старих травниках описано застосування бруньок і листя за різних скарг, але самі ці записи не доводять, що береза лікує відповідні захворювання.

Береза повисла: як заварювати листя та бруньки?

Для березових бруньок і молодого листя у фітотерапевтичній літературі описані водні форми — настої та відвари. Конкретні способи приготування залежать від рецепта. У старих описах трапляються різні варіанти: від простих відварів листя до складних сумішей із кількох рослин.

Наприклад, в одному з описів суміш із березовим листям заливали водою, доводили до кипіння та вживали за схемою, зазначеною в рецепті. В іншому рецепті суміш кип'ятили 2–3 хвилини під закритою кришкою та приймали по 0,5 склянки 3 рази на день.

Не варто переносити дозування одного рецепта на інший. Різні форми сировини та різні склади потребують різних способів приготування.

Коли краще збирати березові бруньки та листя?

Березові бруньки збирають у період набухання. У цей час вони ще не розкрилися та залишаються клейкими. Бруньки берези голі, клейкі, з характерними смолистими речовинами. Ці ознаки допомагають визначити сировину. Для фітотерапії особливо часто використовують молоде листя. У довідковій літературі згадуються молоді клейкі листочки. Під час заготівлі важливо правильно визначити рослину. Береза повисла схожа на березу пухнасту, але в першої на молодих пагонах є смолисті бородавочки.

Зібрану сировину необхідно перебрати. Видаляють сторонні частини та пошкоджений матеріал. Сушити рослинну сировину потрібно так, щоб вона не відволожувалася. Сухі бруньки й листя зберігають у сухому місці, захищеному від вологи. Для збирання краще обирати місця подалі від очевидних джерел забруднення.

Де росте береза і чому це важливо для заготівлі?

Береза має великий євросибірський ареал і поширена в помірному та холодному поясах Євразії. У європейській частині Росії вона трапляється в лісових і лісостепових районах. Дерево може утворювати чисті зарості або рости серед інших порід. Воно також зустрічається в лісосмугах, парках і скверах.

Береза здатна рости на ґрунтах різного механічного складу та родючості. Водночас вона погано переносить близькість ґрунтових вод і заболоченість, а сильна спека для неї несприятлива.

У лісових районах береза належить до видів, які можуть утворювати зарості разом з іншими дикорослими лікарськими рослинами. Тому під час збирання важливо не лише знайти відповідне дерево, а й переконатися в правильному визначенні виду.

Береза: користь для здоров'я та обмеження сучасного застосування

Березові бруньки й листя мають тривалу історію використання в народній фітотерапії. Водночас традиційні рецепти та сучасні медичні рекомендації — різні речі. Історичне застосування рослинного засобу не підтверджує його ефективності для кожної людини. За повторюваних або виражених симптомів важливо встановити причину стану. Особливо це стосується скарг з боку сечовидільної системи. Рослинні препарати не повинні ставати причиною відмови від обстеження.

За проблем зі шкірою також важливо враховувати її стан і необхідність медичного огляду.

Як знайти березу повислу за кордоном

За кордоном рослину краще шукати не лише за назвою «береза», а й за назвою листя — саме йому присвячена європейська лікарська монографія.

• У США шукайте: silver birch або European white birch.
• У Німеччині: Hängebirke; на упаковках листя часто зазначено Birkenblätter.
• У Франції: bouleau verruqueux або bouleau blanc.
• Латинська назва: *Betula pendula*; для листя — *Betulae folium*.

Рослина продається в різних формах:

• сушене листя розсипом;
• чай у пакетиках;
• рідкий екстракт або настоянка;
• порошок або екстракт листя в капсулах.

Користь березового чаю — поширена тема пошуку, але чай у пакетиках та інші готові продукти можуть відрізнятися складом і способом застосування. Сама наявність березового листя в продукті не підтверджує його ефективності за захворювань.

Де шукати:

• США: магазини трав і харчових добавок, чайні магазини, онлайн;
• Німеччина: Apotheke, Reformhaus, інтернет-магазини;
• Франція: pharmacie, herboristerie, інтернет-магазини.

На упаковці перевірте назву *Betula pendula*, зазначення частини рослини — листя, а також склад і вид екстракту для капсул і крапель. Слова «birch/bouleau/Birke» без уточнення частини рослини недостатньо точні.

Правила продажу залежать від країни: наприклад, у США харчові добавки не проходять попереднього схвалення FDA, а в Німеччині Birkenblätter Arzneitee має статус рослинного лікарського засобу.

Береза повисла: протипоказання та обережність

Сучасні дані щодо безпеки насамперед стосуються препаратів із березового листя, які приймають усередину.

Такі препарати не рекомендуються за алергії на березове листя або пилок. Обережність потрібна за станів, коли необхідно обмежувати вживання рідини, зокрема за тяжких захворювань серця або нирок.

У монографії EMA для березового листя лікарських взаємодій не зареєстровано. Це означає, що в зазначеному документі їх не було відзначено, але не доводить безпечності будь-яких поєднань із ліками.

Під час вагітності та грудного вигодовування застосування препаратів із березового листя не рекомендується через недостатність даних про безпеку. Даних про вплив на фертильність недостатньо. Дітям до 12 років препарати з березового листя не рекомендуються через відсутність достатніх даних. Оцінене застосування стосується підлітків і дорослих. Серед небажаних реакцій описані нудота, блювання, діарея, свербіж, висип, кропив'янка та алергічний риніт. Частота таких реакцій невідома.

Випадки передозування не зареєстровані, але це не означає, що великі дози або тривале застосування доведено безпечні.

Коли потрібен лікар

Якщо після приймання препарату з березового листя з'явилися свербіж, висип, кропив'янка, виражена нудота, блювання або інші незвичні реакції, потрібно припинити застосування та звернутися до лікаря.

За алергії на березу або березовий пилок застосування рослинних препаратів варто заздалегідь обговорити з фахівцем. Вагітність і грудне вигодовування потребують обережності під час використання лікарських рослин. Якщо людина приймає ліки, має хронічні захворювання або повинна обмежувати рідину, застосування препаратів із сечогінною дією потрібно узгоджувати з лікарем. Не слід самостійно давати рослинні препарати дітям. Дітям до 12 років застосування березового листя не рекомендується.

За повторюваних скарг на здоров'я причину має визначити лікар.

Борис Увайдов — доктор натуропатії, Ph.D. Понад п'ятдесят років допомагаю людям повертати здоров'я харчуванням, очищенням організму та силою розуму — в Європі, Америці та Азії. Про автора →

Читайте також

Усі лікарські трави за темами →

Усі статті за методикою Бориса Увайдова →