Береза повисла: властивості та застосування

Доктор Борис Увайдов

Береза повисла, або береза бородавчаста (Betula pendula Roth), — дерево, чиї бруньки та молоде листя використовують у фітотерапії. За даними довідників, цю рослинну сировину традиційно застосовували у водних настоях, відварах і настоянках, а також для зовнішнього використання.

Що це за дерево і як його впізнати?

Береза повисла належить до родини Березові. У ботанічних описах її також називають березою бородавчастою.

Це дерево зазвичай має висоту 10–15 метрів. В іншому довіднику для берези бородавчастої (Betula verrucosa Ehrh., синонім Betula pendula Roth) зазначена висота 20–25 метрів. Гілки у берези часто звисають донизу. Молоді пагони вкриті смолистими бородавочками.

Саме за цими бородавочками березу повислу можна відрізнити від берези пухнастої. У берези пухнастої такі утворення на молодих пагонах відсутні. Кора молодих стовбурів і великих гілок гладка та біла. У старих дерев нижня частина стовбура стає чорно-сірою і вкривається тріщинами. Листя розташоване почергово. Воно трикутно-ромбічне, із загостреною верхівкою та зубчастим краєм. Молоде листя клейке й запашне, доросле — гладке.

Береза належить до ранньоквітучих дерев. Цвітіння припадає на кінець квітня — травень. Чоловічі сережки звисають із кінців гілок і розташовуються по дві-три. Жіночі сережки знаходяться по одній на коротких бічних гілочках.

Плоди берези — невеликі горішки з перетинчастими крильцями. Вони дозрівають влітку, а основна маса опадає у серпні–вересні.

Береза широко поширена в помірній і холодній частині Євразії. Вона росте в лісах, лісостепових районах, лісосмугах, парках і скверах. Дерева можуть утворювати окремі зарості або рости серед інших порід.

Чим береза повисла відрізняється від схожих видів?

У довідниках зазначається, що береза повисла і береза пухнаста дуже близькі одна до одної за зовнішнім виглядом. Обидва види можуть використовуватися в народній практиці, тому під час самостійного визначення рослини особливо важливо дивитися не тільки на білу кору.

У берези повислої молоді пагони голі та вкриті смолистими бородавочками. У берези пухнастої ці утворення відсутні. Крім того, береза пухнаста частіше зустрічається у знижених і більш вологих місцях: у сирих лісах, на болотах і біля берегів річок та озер.

У берези повислої коренева система розташовується неглибоко від поверхні ґрунту. Корінь стрижневий, але сильно розгалужується.

Таку відмінність корисно враховувати під час заготівлі дикорослої сировини. У старих довідниках обидва близькі види розглядаються як лікарські рослини, але ботанічне визначення все одно залишається важливим.

Береза повисла корисні властивості: що описують травники?

Лікарською сировиною у берези у фітотерапії вважають передусім бруньки та молоде листя. За даними довідників з фітотерапії, саме ці частини рослини найчастіше використовують із цією метою.

У довідковій літературі також згадуються дубильні речовини, які містяться в різних органах рослин. Вони виявляються, зокрема, і в берези. Традиційне застосування березової сировини пов’язане з різними формами приготування. У травниках описані водні відвари та настоянки на горілці з бруньок або молодого листя. Народна практика застосування включала використання березових препаратів при різних скаргах. Однак такі способи належать до історичного фітотерапевтичного досвіду і не є доведеним лікуванням захворювань.

Для сечовидільної системи у старих травниках описані відвари з березовим листям у складі рослинних комбінацій, а також водні відвари, які традиційно вживали при нирковокам’яній хворобі. Такі рецепти не замінюють обстеження та лікування, якщо є проблеми зі здоров’ям.

Також описувалося зовнішнє застосування настоянки бруньок або молодого листя. У старих джерелах її використовували для обробки ран. При цьому нанесення подібних засобів на пошкоджену шкіру не слід вважати доведеним безпечним способом догляду.

Що відомо про склад березової сировини?

У довідниках береза згадується серед рослин, у яких виявляють дубильні речовини. Ці сполуки належать до похідних багатоатомних фенолів і зустрічаються в різних органах рослин.

Дубильні речовини частіше накопичуються в корі та деревині дерев і кущів, а також у коренях і кореневищах трав. У довідковій літературі зазначено, що зазвичай вони мають невисоку токсичність.

При цьому наявність певного класу сполук сама по собі не означає, що рослину можна використовувати без обмежень. Склад рослинної сировини залежить від тієї частини рослини, яку заготовляють, і від форми приготування.

Береза також згадується серед дерев, багатих на фітонциди. Це леткі речовини, які рослини виділяють у навколишнє повітря. У довідковій літературі зазначається, що особливо багаті на них сосна, береза, дуб, тополя та осика.

Тому в описах берези зустрічається не лише інформація про лікарську сировину, а й уявлення про саме дерево як частину лісового середовища.

Для чого традиційно використовують бруньки та листя?

Березові бруньки — одна з найвідоміших форм сировини. У народній фітотерапії з них готували настоянки на горілці та водні відвари.

У старих травниках описувалося вживання настоянки бруньок на горілці при шлункових скаргах. Ці відомості належать до традиційних способів застосування і не означають підтвердженої лікувальної дії.

Молоде листя також використовували окремо та у складі рослинних комбінацій. У довідниках згадуються рецептури з березовим листям разом з іншими рослинами.

Один з описаних варіантів включає хвощ польовий, молоде березове листя, кукурудзяні рильця, ялівець, петрушку та інші рослини. Суміш заливали водою і готували відвар. У старому описі зазначено вживання по 0,5 склянки 2–3 рази на день перед їжею.

Інший варіант із березовим листям також належить до багатокомпонентного рослинного складу. В описі зазначено: суміш заливали холодною водою, потім після приготування пили після охолодження.

В окремому рецепті з довідників зазначені березові бруньки та інші рослини. Суміш заливали водою, кип’ятили 2–3 хвилини під щільно закритою кришкою і вживали по 0,5 склянки 3 рази на день. Такі рецепти належать до конкретних історичних описів і не є універсальними схемами застосування.

Зовнішньо в народній практиці використовували настоянку бруньок або молодого листя. У старих джерелах також описували застосування свіжого молодого листя у вигляді місцевих накладок.

Як березу використовували в народній традиції?

Береза займала помітне місце не лише у старій фітотерапії, а й у народній культурі. У джерелах її названо одним із дерев, які особливо часто зустрічаються в російських піснях і народному епосі.

У слов’янських народів береза пов’язувалася зі світлом, чистотою та красою. Зберігся звичай прикрашати березовими гілками будинки й храми на Трійцю.

Навіть саме латинське найменування дерева має цікаве пояснення. В одному з джерел припускається, що слово «бетулa» пов’язане зі значенням «сікти». Це пов’язують із давнім використанням березових гілок як своєрідних «ліків проти неслухняності».

Такі відомості належать до історії та народних уявлень про рослину. Вони не описують лікувальну дію березової сировини, але допомагають зрозуміти, чому дерево стало настільки впізнаваним у культурі.

Як застосовують березу у фітотерапії?

У фітотерапевтичних довідниках зустрічаються кілька форм березової сировини. Перша форма — водні препарати. Це настої та відвари з бруньок або молодого листя. Березу також включали до складу складних рослинних комбінацій.

Друга форма — настоянка на горілці. У старих травниках вона описана як засіб із бруньок або листя. Така форма містить алкоголь, тому її не можна розглядати як звичайний чай або настій.

Спиртові настоянки не підходять дітям, вагітним і жінкам, які годують грудьми, без узгодження з лікарем. Також потрібно враховувати наявність алкоголю під час прийому ліків і в ситуаціях, коли вживання алкоголю небажане.

Третя форма — зовнішнє використання свіжого молодого листя або настоянок. Історично такі способи зустрічалися в народній практиці, але вони не повинні замінювати медичну допомогу при пошкодженнях шкіри.

Береза повисла як заварювати?

Для березових бруньок і молодого листя у фітотерапевтичній літературі описані водні форми — настої та відвари. Конкретні способи приготування залежать від рецепта. У старих описах зустрічаються різні варіанти: від простих відварів листя до складних сумішей із кількох рослин.

Наприклад, в одному з описів суміш із березовим листям заливали водою, доводили до кипіння і вживали за зазначеною в рецепті схемою. В іншому рецепті суміш кип’ятили 2–3 хвилини під закритою кришкою і приймали по 0,5 склянки 3 рази на день.

Не варто переносити дозування одного рецепта на інший. Різні форми сировини та різні склади мають різні способи приготування.

Коли краще збирати березові бруньки та листя?

Березові бруньки збирають у період набухання. У цей час вони ще не розкрилися і залишаються клейкими. Бруньки берези голі, клейкі, з характерними смолистими речовинами. Ці ознаки допомагають визначити сировину. Для фітотерапії особливо часто використовують молоде листя. У довідковій літературі зазначаються молоді клейкі листочки. Під час заготівлі важливо правильно визначити рослину. Береза повисла схожа на березу пухнасту, але у першої на молодих пагонах є смолисті бородавочки.

Зібрану сировину необхідно перебрати. Прибирають сторонні частини та пошкоджений матеріал. Сушити рослинну сировину потрібно так, щоб вона не відволожувалася. Зберігають сухі бруньки та листя у сухому місці, захищеному від вологи. Для збору краще обирати місця подалі від очевидних джерел забруднення.

Де зустрічається береза і чому це важливо для заготівлі?

Береза має великий євросибірський ареал і поширена у помірному та холодному поясах Євразії. У європейській частині Росії вона зустрічається у лісових і лісостепових районах. Дерево може утворювати чисті зарості або рости серед інших порід. Також зустрічається у лісосмугах, парках і скверах.

Береза здатна рости на ґрунтах різного механічного складу та родючості. При цьому вона погано переносить близькість ґрунтових вод і заболоченість, а сильна спека для неї несприятлива.

У лісових районах береза належить до видів, які здатні утворювати зарості разом з іншими дикорослими лікарськими рослинами. Тому під час збору важливо не лише знайти відповідне дерево, а й переконатися у правильному визначенні виду.

Що важливо знати про застосування сьогодні?

Березові бруньки та листя мають довгу історію використання у народній фітотерапії. При цьому традиційні рецепти та сучасні медичні рекомендації — різні речі. Історичне застосування рослинного засобу не підтверджує його ефективність для кожної людини. При повторюваних або виражених симптомах важливо встановити причину стану. Особливо це стосується скарг із боку сечовидільної системи. Рослинні препарати не повинні ставати причиною відмови від обстеження.

При шкірних проблемах також важливо враховувати стан шкіри та необхідність медичної оцінки.

Як знайти березу повислу за кордоном

За кордоном рослину краще шукати не лише за назвою «береза», а за назвою листя — саме йому присвячена європейська лікарська монографія.

• У США шукайте: silver birch або European white birch.
• У Німеччині: Hängebirke; на упаковках листя часто зазначено Birkenblätter.
• У Франції: bouleau verruqueux або bouleau blanc.
• Латинська назва: *Betula pendula*; для листя — *Betulae folium*.

Продається рослина у різних формах:

• сушене листя розсипом;
• чай у пакетиках;
• рідкий екстракт або настоянка;
• порошок або екстракт листя в капсулах.

Де шукати:

• США: магазини трав і харчових добавок, чайні магазини, онлайн;
• Німеччина: Apotheke, Reformhaus, онлайн-магазини;
• Франція: pharmacie, herboristerie, онлайн-магазини.

На упаковці перевірте назву *Betula pendula*, зазначення частини рослини — листя, а також склад і вид екстракту для капсул і крапель. Слово «birch/bouleau/Birke» без уточнення частини рослини недостатньо точне.

Правила продажу залежать від країни: наприклад, у США харчові добавки не проходять попереднє схвалення FDA, а в Німеччині Birkenblätter Arzneitee має статус рослинного лікарського засобу.

Береза повисла протипоказання та обережність

Сучасні дані щодо безпеки насамперед стосуються препаратів із листя берези, які приймають внутрішньо.

Такі препарати не рекомендуються при алергії на березове листя або пилок. Обережність потрібна при станах, коли необхідно обмежувати вживання рідини, зокрема при тяжких захворюваннях серця або нирок.

У монографії EMA для березового листя лікарські взаємодії не зареєстровані. Це означає, що в зазначеному документі їх не було відзначено, але не доводить безпеку будь-яких поєднань із ліками.

Під час вагітності та грудного вигодовування застосування препаратів із березового листя не рекомендується через недостатність даних про безпеку. Даних про вплив на фертильність недостатньо. Дітям молодше 12 років препарати з березового листя не рекомендуються через відсутність достатніх даних. Оцінене застосування стосується підлітків і дорослих. Серед небажаних реакцій описані нудота, блювання, діарея, свербіж, висип, кропив’янка та алергічний риніт. Частота таких реакцій невідома.

Випадки передозування не зареєстровані, але це не означає, що великі дози або тривале застосування доведено безпечні.

Коли потрібен лікар

При появі свербежу, висипу, кропив’янки, вираженої нудоти, блювання або інших незвичайних реакцій після прийому препарату з березового листя потрібно припинити застосування та звернутися до лікаря.

При алергії на березу або березовий пилок застосування рослинних препаратів варто заздалегідь обговорити зі спеціалістом. Вагітність і грудне вигодовування вимагають обережності при використанні лікарських рослин. Якщо людина приймає ліки, має хронічні захворювання або повинна обмежувати рідину, застосування препаратів із сечогінною дією потрібно узгоджувати з лікарем. Дітям не слід самостійно давати рослинні препарати. Для дітей молодше 12 років застосування березового листя не рекомендується.

При повторюваних скаргах на здоров’я причину має визначити лікар.

Борис Увайдов — доктор натуропатії, Ph.D. Понад п'ятдесят років допомагаю людям повертати здоров'я харчуванням, очищенням організму та силою розуму — в Європі, Америці та Азії. Про автора →

Читайте також

Усі статті за методикою Бориса Увайдова →