Солодка гола: корисні властивості та застосування

Доктор Борис Увайдов

Солодка гола (Glycyrrhiza glabra) — багаторічна трав’яниста рослина, яку цінують насамперед за солодкі корені та підземні пагони. За даними довідників із фітотерапії, корінь солодки традиційно застосовують як відхаркувальний засіб при кашлі та бронхіті. У травниках також описано його захисну дію на слизові оболонки шлунка й кишечника. Однак рослина підходить не всім: вона здатна підвищувати тиск і порушувати водно-сольовий баланс.

Що являє собою солодка гола і як її розпізнати?

Солодка гола належить до родини Бобові. У довідковій літературі трапляються й інші назви: солодка гладка та лакричний корінь. Остання назва пов’язана з характерним солодким смаком підземної частини рослини.

Це багаторічна трава. За ботанічним описом, її стебла прямостоячі, зазвичай заввишки від 50 до 100 см, із невеликою кількістю розгалужень. Листки розташовані почергово. Вони складаються з кількох пар листочків і одного кінцевого листочка. Листочки яйцеподібні, із залозистими волосками. Через ці волоски поверхня може здаватися липкою, особливо з нижнього боку.

Квітки світло-фіолетові, іноді з білувато-фіолетовим відтінком. Вони зібрані в китиці, розташовані в пазухах листків. За формою квітка нагадує метелика, що характерно для багатьох представників родини Бобові. Цвітіння припадає переважно на літо. У різних ботанічних описах зазначено періоди з червня по липень і з червня по серпень. Плоди дозрівають пізніше. Це бурі шкірясті боби, які зазвичай не розкриваються.

Головна особливість солодки прихована під землею. У неї потужне дерев’янисте кореневище та численні підземні пагони. Коренева система добре розвинена й здатна проникати на значну глибину. Завдяки довгим підземним пагонам рослина поширюється й утворює великі зарості.

Солодка трапляється на півдні європейської частини Росії, на Кавказі, у Закавказзі, Середній Азії та Казахстані. Вона росте на заплавних і лиманних луках, у степових пониженнях, на пустирях і перелогах. Особливо характерні для неї місця, де ґрунтові води залягають порівняно близько.

Для лікарського застосування використовують не всю траву, а передусім корені та кореневища. Тому важливо не плутати ботанічний опис рослини з описом аптечної сировини.

Що містить корінь солодки і чому він такий солодкий?

За даними довідників із фітотерапії, корінь солодки містить гліциризинову кислоту, цукри та смоли. Особливу увагу традиційно приділяють саме гліциризину — речовині, яка надає сировині вираженого солодкого смаку.

У довідковій літературі зазначається, що гліциризин приблизно в 40 разів солодший за цукор. Водночас за хімічною природою він не є цукром. Тому незвичайна солодкість кореня пояснюється не лише наявністю звичайних цукрів.

Смак сировини описують як нудотно-солодкий, іноді з легким подразнювальним відтінком і слабкою гіркотою в післясмаку. Солодкий смак зробив солодку популярним компонентом чайних сумішей і лакричних продуктів.

Але тут важливо розуміти одну річ. Приємний смак не означає, що рослину можна вживати без обмежень. Гліциризин має фізіологічну активність і за регулярного або надмірного вживання здатний спричиняти небажані зміни в організмі. Саме тому лікарське використання кореня потребує обережності.

Чим корисна солодка гола: які властивості описані в травниках?

Якщо звернутися до довідкової літератури, можна виділити кілька напрямів традиційного застосування солодки. Вони пов’язані передусім із дихальними шляхами та слизовими оболонками травного тракту.

При кашлі та скупченні слизу

Одна з найвідоміших властивостей солодки — відхаркувальна дія. У травниках описано застосування кореня при кашлі та захворюваннях бронхів. Також трапляються вказівки на здатність сприяти розрідженню слизу.

У старовинних описах рослину пов’язували з полегшенням стану горла та грудної клітки під час кашлю. У довіднику Ю. Грау окремо згадується застосування солодки при бронхітах.

Однак традиційне використання не означає, що корінь здатний усунути причину кашлю. Він не замінює діагностику та призначене лікування. Особливо важливо звернутися до лікаря за наявності задишки, болю в грудях, високої температури, кровохаркання або тривалого кашлю.

Для слизових оболонок шлунка та кишечника

У довіднику про дикорослі лікарські рослини зазначено захисну дію солодки на слизову оболонку шлунка та кишечника. Зокрема, згадується її традиційне використання при виразкових ураженнях шлунка.

Цю інформацію слід сприймати як опис відомого напряму застосування рослини, а не як рекомендацію лікувати виразку самостійно. Захворювання шлунка потребують встановлення причини та спостереження фахівця. Солодка не замінює необхідної терапії.

У складі чайних сумішей

Завдяки вираженій солодкості корінь використовують для приготування рослинних сумішей. Він надає напою характерного смаку й може входити до складу багатокомпонентних продуктів.

Водночас не варто самостійно додавати солодку до будь-якого збору лише заради солодкості. Сумісність рослин і загальна безпека суміші мають значення. Особливо обережними мають бути люди, які приймають ліки або мають хронічні захворювання.

Як розуміти користь рослини без перебільшень

Коли запитують, що лікує солодка, важливо розрізняти традиційні відомості та доведене лікування конкретної хвороби. Довідники описують її застосування як відхаркувального засобу та засобу, що чинить захисну дію на слизові оболонки. Але ці відомості не дають підстав обіцяти одужання від бронхіту, виразки чи іншого захворювання.

Я б радив ставитися до лікарських рослин розсудливо. Спочатку потрібно визначити, яке завдання необхідно розв’язати. Потім оцінити протипоказання й обговорити застосування з медичним фахівцем. Натуральне походження не гарантує безпеки.

Як застосовують солодку при кашлі та бронхіті?

У довіднику Ю. Грау описано простий спосіб використання кореня: одну чайну ложку солодки трохи кип’ятять. Також згадується очищений сік солодки в кількості половини чайної ложки двічі на день перед їдою. Там само зазначено, що тривалість приймання не повинна перевищувати одного тижня через ризик набряків обличчя або ділянки щиколоток.

Це історичні довідкові рекомендації, а не універсальна схема лікування. У них не уточнено всіх обставин, від яких залежить безпека: віку людини, супутніх захворювань, ліків, які вона приймає, та концентрації конкретного продукту. Тому переносити ці кількості на будь-який аптечний препарат не можна.

Солодка: як заварювати?

Якщо йдеться про сухий корінь, важливо спочатку перевірити інструкцію на упаковці. Різні форми сировини та готові препарати можуть відрізнятися за складом і способом приготування.

У довідковій літературі трапляється рекомендація злегка прокип’ятити одну чайну ложку солодки. Однак докладного універсального рецепта настою з точним об’ємом води та часом настоювання в описі не наведено.

Для лікарського застосування краще обирати аптечну сировину з маркуванням та інструкцією. Самостійно зібрані корені потребують правильного визначення виду й обробки. Якщо лікар дозволив вживати солодку, дотримуйтеся рекомендованого ним способу приготування та тривалості приймання.

Як приймати солодку від кашлю?

Насамперед потрібно враховувати причину кашлю. Він може супроводжувати вірусні інфекції, бронхіт, алергію та інші стани. Один і той самий симптом не завжди потребує однакового підходу.

Солодку традиційно застосовують як відхаркувальний засіб, але її вживання потрібно узгодити з лікарем, якщо кашель сильний, повторюється або супроводжується іншими симптомами. Не варто поєднувати кілька препаратів із солодкою, не перевіривши їхній склад: сумарне надходження гліциризину може збільшуватися.

При бронхіті рослину можна розглядати лише як можливе доповнення до призначеного лікування. Вона не замінює лікування, призначені ліки не змінюйте.

Чи можна застосовувати солодку при інших захворюваннях?

В історичній фітотерапії солодку згадують не лише у зв’язку з дихальними шляхами, а й у контексті слизової оболонки шлунка та кишечника. Однак традиційне застосування не підтверджує, що самостійне вживання підходить при кожному захворюванні.

При діабеті, гіпертонії, захворюваннях серця, хворобах щитоподібної залози, астмі, виразці або онкологічних захворюваннях не можна обирати солодку лише на підставі описів у травниках. Можливість її використання залежить від діагнозу, стану людини та взаємодії з ліками. У таких випадках будь-яке застосування обговорюють із лікарем: рослину можна розглядати лише як доповнення до призначеного лікування, узгодьте її з лікарем, ліки не скасовуйте.

Як правильно збирати та зберігати корені солодки?

Лікарською сировиною є корені та кореневища. Їх заготівля потребує обережності, оскільки підземна частина рослини сильно розвинена, а визначити потрібний вид лише за солодким смаком недостатньо.

Солодка гола росте в районах, де можуть траплятися й інші близькі види. У довіднику про лікарські рослини окремо згадуються солодка уральська та солодка Коржинського. Вони відрізняються особливостями листків, квіток і плодів. Тому під час самостійної заготівлі існує ризик неправильно визначити рослину.

У промислових умовах корені викопують, очищають від землі та готують до сушіння. У ботанічному описі В. К. Варліха зазначено, що корені й частини кореневища розрізають на відрізки завдовжки до 40 см. Сировину сушать на відкритому повітрі або в сушарках. Для рівномірного просушування її розкладають нещільно й за потреби переміщують.

Очищений корінь солодки в описах аптечної сировини має вигляд світло-жовтих, легких, волокнистих шматочків. Зазвичай їхня довжина становить близько 30–40 см, а товщина — 2–4 см. На зламі вони волокнисті. Смак солодкий, нудотний, із можливим слабким гіркуватим післясмаком.

Удома не варто намагатися заготовляти корені, якщо ви не впевнені у визначенні рослини. Помилка може призвести до використання невідповідної сировини. Безпечніше придбати корінь солодки в аптеці, де зазначено назву, форму випуску та умови зберігання.

Зберігати готову сировину потрібно відповідно до маркування виробника. Слід захищати її від вологи та забруднення, не використовувати продукт із ознаками плісняви або незвичним запахом. Не заготовляйте корені біля забруднених доріг, промислових об’єктів та інших місць із можливим впливом шкідливих речовин.

Як знайти солодку голу за кордоном

За кордоном солодку голу найчастіше продають у вигляді кореня або препаратів на його основі. Щоб знайти потрібну рослину, орієнтуйтеся на латинську назву *Glycyrrhiza glabra L.*

• США: licorice, licorice root. Шукайте в магазинах здорового харчування, трав’яних крамницях, аптеках із відділами добавок та інтернет-магазинах добавок.
• Німеччина: Süßholz, Süßholzwurzel. Шукайте в аптеках, особливо серед лікувальних чаїв (Arzneitee), у магазинах натуральних продуктів і трав’яних крамницях.
• Франція: réglisse, racine de réglisse. Відповідні місця — аптеки, парафармації, трав’яні крамниці, магазини органічних продуктів і чаю.

Солодка трапляється в продажу в кількох формах:

• сушений нарізаний корінь, шматочки, палички або порошок;
• чайні пакетики, іноді у складі трав’яних зборів;
• рідкі екстракти та настоянки;
• капсули й таблетки з порошком кореня або його екстрактом.

Що перевірити на упаковці: латинську назву, зазначення кореня (root, radix або racine), форму випуску та дозування. Для екстрактів перевірте концентрацію й вміст гліциризину, якщо його зазначено. Не плутайте справжню рослину з ароматизатором licorice flavor: він може бути анісовим. Також розрізняйте харчовий чай і продукт, призначений для медичного застосування.

Правила продажу залежать від країни: у США солодку продають як харчову добавку, у Німеччині — зокрема як безрецептурний лікувальний чай, а у Франції важливо перевірити, чи є продукт харчовою добавкою або зареєстрованим рослинним лікарським засобом.

Солодка гола: протипоказання та обережність

Солодка — не нешкідлива добавка, яку можна вживати в будь-якій кількості. Найважливіший ризик пов’язаний із гліциризином. За тривалого або надмірного надходження він здатний порушувати регуляцію натрію та калію в організмі.

Сучасні дані свідчать, що вживання солодки може призводити до затримки рідини, набряків, підвищення артеріального тиску та зниження рівня калію в крові. За виражених порушень можливі м’язова слабкість, порушення серцевого ритму та інші серйозні ускладнення.

У довіднику Л. Ф. Савельєвої також зазначено протипоказання при вагітності, підвищеній активності надниркових залоз, гіпертонії та серцевій недостатності. Ці застереження особливо важливі для людей із хронічними захворюваннями.

Не слід застосовувати солодку самостійно за таких станів:

• Підвищений артеріальний тиск.
• Серцева або ниркова недостатність, інші захворювання серця й нирок.
• Захворювання печінки, низький рівень калію в крові або схильність до набряків.
• Підвищена активність надниркових залоз.
• Стани, чутливі до впливу гормонів, зокрема деякі гормонозалежні пухлини, ендометріоз і міома матки.

Під час вагітності та грудного вигодовування лікарське застосування солодки не рекомендується: її безпеку недостатньо встановлено. Особливо важливо уникати продуктів із гліциризином без медичного нагляду.

Окремої уваги потребують взаємодії з ліками. Солодка може посилювати ризик зниження калію при застосуванні деяких сечогінних засобів і стимулювальних проносних. Поєднання із серцевими глікозидами, наприклад дигоксином, підвищує небезпеку небажаних серцевих ефектів у разі втрати калію. Можливі взаємодії з кортикостероїдами та препаратами від підвищеного тиску. При прийманні варфарину та деяких інших ліків також потрібна оцінка сумісності.

Універсальної безпечної дози цілого кореня для всіх людей немає. У сучасних оглядах часто згадують орієнтир у 100 мг гліциризину на добу, однак вміст речовини в рослинній сировині та готових продуктах може сильно відрізнятися. Цей орієнтир не слід використовувати як самостійну схему дозування.

Особливо небезпечне тривале застосування без контролю. У довіднику Ю. Грау окремо зазначено обмеження приймання одним тижнем і наведено застереження щодо можливих набряків обличчя та щиколоток. Сучасні відомості доповнюють це попередження ризиком гіпертонії, гіпокаліємії та порушень серцевого ритму.

Якщо після вживання солодки з’явилися виражена слабкість, серцебиття, непритомність, помітні набряки або різке підвищення тиску, потрібна термінова медична допомога.

Коли потрібен лікар

Я рекомендую не починати лікарське приймання солодки самостійно, якщо у вас є хронічні захворювання або ви регулярно приймаєте ліки. Навіть звичний рослинний продукт може впливати на дію препаратів і стан організму.

У разі алергії на рослини або компоненти готового засобу застосування припиняють і звертаються по медичну допомогу, якщо виникає виражена реакція. Якщо ви вагітні, годуєте грудьми або плануєте вагітність, не використовуйте солодку з лікувальною метою без консультації фахівця.

Для дітей самостійне застосування не підходить. Безпеку та відповідні дозування цілого кореня для дитячого віку недостатньо встановлено. Не слід переносити на дитину дози, описані для дорослих, або використовувати домашні рецепти без призначення лікаря.

Якщо кашель супроводжується утрудненим диханням, болем у грудях, кров’ю в мокротинні, високою температурою або швидким погіршенням самопочуття, не відкладайте звернення по медичну допомогу. При тривалому або повторюваному кашлі також необхідно з’ясувати причину.

За будь-яких хронічних захворювань, включно з діабетом, гіпертонією, хворобами серця, нирок, печінки та щитоподібної залози, обговоріть можливе застосування солодки з лікарем. Це саме правило діє при онкологічних захворюваннях, особливо якщо стан залежить від гормональних чинників.

Не скасовуйте призначені ліки заради рослинного засобу. Якщо солодку використовують як доповнення, лікар має знати про її застосування та враховувати можливі взаємодії.

Борис Увайдов — доктор натуропатії, Ph.D. Понад п'ятдесят років допомагаю людям повертати здоров'я харчуванням, очищенням організму та силою розуму — в Європі, Америці та Азії. Про автора →

Читайте також

Усі лікарські трави за темами →

Усі статті за методикою Бориса Увайдова →