# Гіпноз: основи, принципи та методи вивчення

> Основи гіпнозу для початківців: що таке навіювання, як працює самонавіювання, що вивчають дослідники та з чого почати знайомство з гіпнозом.

- URL: https://celitel.online/ua/blog/gipnoz-chto-eto-kak-izuchat/
- Author: Лікар Борис Увайдов — https://celitel.online/ua/about/
- Published: 2026-11-14
- Language: ua

Гіпноз — це метод роботи з увагою та навіюванням. Під час нього людина зосереджується на певних думках, образах і відчуттях та стає більш сприйнятливою до запропонованих формулювань. Основи гіпнозу для початківців охоплюють три поняття: навіювання, гіпноз і самонавіювання. Щоб розібратися в темі, спочатку навчіться розрізняти їх, потім вивчіть особливості гіпнотичного стану та ознайомтеся з практикою самонавіювання. Після цього можна розглянути наукові дослідження застосування гіпнотерапії. Почати варто з простих вправ зі спостереження за власними думками, не вдаючись до самостійних експериментів з іншими людьми.

## Що таке гіпноз і чому навколо нього стільки запитань?

Слово «гіпноз» у багатьох викликає асоціації із загадковими експериментами, втратою контролю та підкоренням чужій волі. Однак знайомство з предметом краще починати не з естрадних вистав, а з поняття навіювання. Воно лежить в основі гіпнозу та самонавіювання. Крім того, навіювання трапляється у повсякденному спілкуванні.

У звичайному житті людина постійно сприймає чужі слова, оцінки та емоційні реакції. Батьки впливають на уявлення дітей про світ, учителі формують ставлення до знань, а близькі люди можуть підтримувати впевненість або, навпаки, посилювати сумніви. Саме вплив слів і переконань на внутрішній стан людини доктор Борис Увайдов вважає однією з найважливіших тем під час вивчення гіпнозу.

Гіпноз і самонавіювання пов'язані, але це не одне й те саме. У першому випадку навіювання може походити від іншої людини, наприклад фахівця під час сеансу. У другому людина самостійно працює зі своїми думками, образами та внутрішніми переконаннями.

Початківцю корисно дотримуватися послідовного плану:

1. Розібратися, що таке навіювання та як воно проявляється в повсякденному житті.
2. Вивчити особливості гіпнотичного стану та роль зосередженої уваги.
3. Зрозуміти, чим гіпноз відрізняється від самонавіювання.
4. Ознайомитися з підходом Еміля Куе до самостійної роботи з думками.
5. Засвоїти принципи формулювання афірмацій і спостереження за внутрішніми образами.
6. Вивчити наукові дослідження гіпнотерапії та обмеження отриманих результатів.
7. Визначити, які знання потребують професійного навчання, а які можна опановувати самостійно.

Такий підхід допомагає сприймати гіпноз не як набір загадкових прийомів, а як предмет послідовного вивчення. Він пов'язаний із психологією, увагою та навіюванням.

## Як відбувається гіпнотичний стан?

У розмовах про гіпноз часто згадують розслаблення, зосередженість і підвищену сприйнятливість до слів. Під час гіпнотичної роботи фахівець пропонує людині спрямувати увагу на певні образи, відчуття або формулювання. Навіювання може супроводжуватися спокійною мовою, повторенням речень і спеціальними вправами на концентрацію.

Не слід вважати, що кожна розслаблена людина перебуває в стані гіпнозу. Відпочинок, мрійливість, захоплення цікавою книжкою та гіпнотична робота — це не тотожні стани. Для вивчення предмета необхідно розуміти, які саме умови створює фахівець. Також важливо знати, яке завдання він ставить перед учасником сеансу.

Важливе поняття тут — навіюваність. Так називають сприйнятливість людини до навіювання. Люди відрізняються за ступенем сприйнятливості. Тому один і той самий спосіб впливу не обов'язково дасть однаковий результат у різних учасників.

У своїй лекції доктор Увайдов звертає увагу на голос, погляд, жести та інтонацію. Він розглядає їх як елементи мистецтва навіювання, які необхідно опановувати на практиці. На його думку, гіпнолог не стає майстром після знайомства з кількома прийомами. Для цього потрібні постійні тренування та спостереження за реакціями людей.

Водночас не варто уявляти гіпноз як автоматичне керування людиною. Важливо розрізняти професійну роботу з навіюванням, розважальні демонстрації та самостійне вивчення психологічних технік. Вони мають різні цілі й умови застосування.

## Чим гіпноз відрізняється від самонавіювання?

Самонавіювання — це самостійна робота людини з думками та внутрішніми переконаннями. На відміну від сеансу з гіпнологом, тут немає потреби в іншому учаснику, який промовляє навіювальні формулювання. Людина сама обирає зміст своїх думок і самостійно повертається до нього.

Цю традицію доктор Увайдов пов'язує з Емілем Куе, аптекарем і психологом, відомим своїми працями із самонавіювання в Нансі на початку XX століття. Куе розглядав самонавіювання як самостійний спосіб роботи з думками та переконаннями.

Для розуміння предмета корисно запам'ятати три поняття:

- **Навіювання** — вплив слів, образів та інших сигналів на уявлення людини.
- **Гіпноз** — напрям роботи зі свідомістю, у якому використовуються спеціальні способи навіювання.
- **Самонавіювання** — самостійне формування та повторення внутрішніх переконань.

Наприклад, людина може почути від іншої людини слова підтримки. Це приклад зовнішнього впливу. Якщо вона самостійно обирає фразу, повторює її та формує відповідний внутрішній образ, ідеться про самонавіювання. Гіпнотичний сеанс є окремою формою роботи. У ньому фахівець використовує спеціальні способи спрямування уваги та навіювання.

Ці поняття перетинаються, але не замінюють одне одного. Їх розмежування допомагає не змішувати психологічні вправи, гіпнотичні сеанси та повсякденне спілкування.

## Що я раджу: з чого почати вивчення гіпнозу?

За роки вивчення психотерапії та гіпнозу я дійшов переконання, що навіювання суттєво впливає на життя людини. У 2009 році я отримав диплом із психотерапії та гіпнозу в The Mindcare Organisation. У своїх книжках і виступах я розглядаю гіпноз передусім як мистецтво навіювання та самонавіювання. Ось на які моменти я раджу звернути увагу.

**1. Почніть зі спостереження за власними думками.**

Я рекомендую вчитися змінювати звичні формулювання. Замість «не можу» говорити собі «можу», замість заздалегідь прийнятої поразки — допускати можливість успіху.

У книжці я пишу, що афірмація має бути короткою та виражати одну думку. Тому перша вправа полягає в тому, щоб помітити звичне негативне формулювання та підібрати йому конструктивну заміну. Наприклад, замість «у мене нічого не вийде» використовувати «я можу спробувати». Не потрібно складати довгий текст. Оберіть одну думку, яку хочете закріпити, і повертайтеся до неї під час самостійної практики.

Я пов'язую дію афірмації з повторенням та емоційною залученістю. Недостатньо механічно промовляти слова. Важливо чітко уявляти те, про що говориш.

**2. Приділяйте увагу уяві та внутрішнім образам.**

На мою думку, навіювання стає змістовнішим, коли людина не просто повторює фразу, а створює зрозумілу для себе уявну картину. У книжках я раджу уявляти себе сильнішим, чистішим і сповненим життя. Такий образ має бути бажаним для свідомості.

На практиці це означає, що обране формулювання варто пов'язувати з відповідним образом. Якщо ви працюєте з думкою про власну впевненість, уявляйте себе людиною, яка діє впевнено. Не обмежуйтеся промовлянням слів. Утримуйте у свідомості той образ, який відповідає обраному переконанню.

Я пов'язую цей підхід із тим, що яскраве уявлення та віра у власні сили допомагають людині підтримувати обраний настрій. Це моє пояснення механізму, а не встановлений доказ впливу образів на роботу органів.

**3. Практикуйте самонавіювання регулярно, але без механічного повторення.**

Я раджу займатися вранці та перед сном по 10–15 хвилин. На мою думку, важливі спокійний стан, коротке формулювання та послідовність. Для самостійної практики я пропоную дотримуватися такого порядку:

- **Оберіть час.** Займайтеся вранці та перед сном, виділяючи на кожну практику 10–15 хвилин.
- **Визначте одне завдання.** Не намагайтеся одночасно працювати з кількома протилежними або не пов'язаними між собою переконаннями.
- **Сформулюйте думку.** Використовуйте коротке речення, яке виражає бажаний напрям змін.
- **Перевірте формулювання.** Замість заперечення та звичного самообмеження обирайте конструктивні слова. Наприклад, «можу» замість «не можу».
- **Зосередьтеся на обраній думці.** Не перетворюйте вправу на механічне промовляння тексту.
- **Залучіть уяву.** Уявляйте образ, який відповідає промовленому переконанню.
- **Повторюйте практику.** Повертайтеся до обраного формулювання вранці та ввечері, дотримуючись послідовності.

Я також звертаю увагу на ідею Еміля Куе: для самонавіювання, як я її розумію, не потрібно змушувати себе вірити зусиллям волі. Важливо не перешкоджати обраній думці постійними внутрішніми сумнівами.

**4. Вивчайте роль раннього досвіду та вчіться розрізняти навіювання і гіпноз.**

У своїх виступах я пов'язую сприйнятливість до навіювання з дитинством. Вважаю, що слова та переконання, засвоєні в родині й оточенні, можуть впливати на уявлення людини про себе та свої можливості в дорослому віці.

Тому раджу звертати увагу на походження звичних переконань. Наприклад, якщо ви постійно повторюєте собі, що не здатні впоратися з певним завданням, корисно замислитися, звідки з'явилося таке уявлення. Потім варто перевірити, чи відповідає воно вашому нинішньому досвіду.

Водночас сучасна медицина розглядає гіпноз як особливий стан зосередженої уваги та підвищеної сприйнятливості до навіювання. Але вона не підтверджує мої уявлення про стовідсоткову навіюваність усіх дітей до семи років або про існування надсвідомості як окремого механізму.

Я переконаний, що опанування цього напряму потребує не лише читання, а й послідовного вивчення психології, спостережень і професійної практики. Гіпноз — не магія і не універсальний спосіб керування людиною. Це предмет вивчення, до якого важливо підходити критично та відповідально.

## Що вивчають науковці та які результати вже відомі?

Гіпноз цікавить дослідників не лише як психологічний феномен, а й як можливий додатковий метод роботи з окремими станами здоров'я. Вивчається його застосування при болю, тривозі перед медичними та стоматологічними процедурами, симптомах синдрому подразненого кишечника, деяких проявах менопаузи та інших станах.

Один із напрямів досліджень — гіпнотерапія, спрямована на роботу з кишечником. Під час такої роботи фахівець використовує навіювання, спрямовані на нормалізацію сприйняття та контролю функцій шлунково-кишкової системи. Є дані про те, що цей підхід може зменшувати прояви синдрому подразненого кишечника та покращувати якість життя деяких пацієнтів.

Однак сила наукових доказів неоднакова для різних завдань. Наприклад, рекомендації американської гастроентерологічної організації 2021 року включають спрямовану на кишечник гіпнотерапію до психотерапевтичних підходів при синдромі подразненого кишечника. Водночас рекомендація умовна, а якість доказів оцінюється як дуже низька.

Також вивчається застосування гіпнозу при деяких видах болю. Результати низки досліджень виглядають обнадійливо. Однак ступінь підтвердження відрізняється залежно від стану та конкретної методики.

Окремий напрям — тривожність перед медичними та стоматологічними процедурами. Деякі дослідження показують позитивні результати. Але сукупні дані поки не дають змоги вважати ефективність гіпнозу остаточно встановленою.

Дослідники вивчали й можливість застосування гіпнозу для відмови від куріння. Однак результати таких робіт суперечливі. Тому не можна стверджувати, що гіпнотерапія обов'язково допомагає кожній людині позбутися цієї звички.

Для читача, який хоче розібратися в основах гіпнозу, тут є важливий урок: наукове вивчення методу не зводиться до розповідей про окремі успішні випадки. Необхідно враховувати якість досліджень, особливості учасників і використовувані методики. Також важливо оцінювати, наскільки результати можна відтворити.

Крім того, важливо розрізняти наукові дані та особисті пояснення фахівців. Те, що окремий практик вважає ефективним прийомом, саме по собі ще не доводить його результативності. Тому під час вивчення гіпнозу корисно зіставляти навчальні матеріали з медичними рекомендаціями та результатами досліджень.

## Де і як цьому навчатися?

Якщо ви хочете вивчати гіпноз не ізольовано, а в контексті натуропатії, психології та роботи зі свідомістю, ознайомтеся з програмою [Академії природного зцілення](/academy/). Це послідовний навчальний курс, побудований на книжках, відеоматеріалах, семінарах та аудіозаписах доктора Бориса Увайдова.

Програма охоплює п'ять етапів. Перший присвячений книжкам доктора, серед яких «Абетка здоров'я», «Настільна книга для здорових і хворих», «Секрети молодості, здоров'я та краси» і «Перемога над раком».

Другий розглядає харчування та очищення, третій — поширені захворювання і практики натуропатії. Четвертий об'єднує поглиблені семінари й аудіоматеріали, а п'ятий присвячений свідомості, психіці, навіюванню, гіпнозу та парапсихології.

В останньому розділі зібрано лекції «Мистецтво навіювання та самонавіювання», «Прелюдія смерті, гіпноз і психоз», семінар із гіпнології «Наука і мистецтво навіювання», а також матеріали з особистої колекції доктора з психології та гіпнології.

Після проходження програми учень зможе орієнтуватися в основних принципах натуропатії, розуміти взаємозв'язок харчування та способу життя із самопочуттям, розбиратися в природних практиках і свідоміше дбати про здоров'я родини. Окрема частина навчання допомагає ознайомитися з впливом думок, звичок і навіювання. Вона також дає змогу опанувати основи гіпнозу та парапсихології як напрямів роботи зі свідомістю.

Навчання завершується іспитом особисто у Бориса Увайдова. За його результатами передбачені іменні сертифікати з натуропатії та парапсихології. Умови та реєстрація — на сторінці Академії.

## Коли звертатися до лікаря

Гіпноз сам по собі не є захворюванням, тому для нього немає окремого переліку симптомів, за яких обов'язково потрібно викликати швидку допомогу. Якщо виникла безпосередня загроза життю або з'явилися ознаки гострого небезпечного стану, необхідно звернутися по екстрену медичну допомогу, а не намагатися вирішити ситуацію навіюванням.

Планова консультація лікаря потрібна, якщо ви розглядаєте гіпноз у зв'язку з болем, тривожністю, порушеннями травлення, симптомами менопаузи або іншим станом здоров'я. Фахівець допоможе оцінити ситуацію та визначити, які методи доречні у вашому випадку.

Особливо важливо не відкладати медичне обстеження при появі нових, виражених або таких, що посилюються, симптомів, незрозумілого болю, різкого погіршення самопочуття чи інших тривожних ознак. Самостійна практика навіювання не замінює обстеження і не дає змоги встановити причину таких проявів.

Якщо ви вже проходите лікування, обговорюйте додаткові підходи з лікарем, який вас лікує. Гіпноз не повинен ставати причиною відмови від призначених обстежень, ліків або медичної допомоги. Рішення щодо лікування слід ухвалювати спільно з медичним фахівцем.

Докладніше про те, як я працюю з цією темою, — на сторінці «[Молодість і довголіття](/health/dolgoletie/)».

## Від редакції

Статтю підготовлено на основі книжок і навчальних матеріалів доктора Бориса Увайдова, а медичні відомості викладено з урахуванням сучасних довідкових даних про гіпноз. Особисті погляди автора на навіювання та самонавіювання відокремлено від наукових відомостей про застосування гіпнотерапії. Матеріал призначений для ознайомлення з предметом і не замінює індивідуальної консультації лікаря.

Медичні відомості: [NCCIH (Національні інститути здоров'я США)](https://www.nccih.nih.gov/health/hypnosis).

## FAQ

**Q: Що таке гіпноз, якщо пояснити простими словами?**
A: Гіпноз — це метод роботи з увагою та навіюванням, під час якого людина зосереджується на певних думках, образах і відчуттях. Під час сеансу фахівець використовує спеціальні формулювання та способи спрямування уваги, а сприйнятливість до навіювання в різних людей може відрізнятися.

**Q: Чи можна опанувати гіпноз самостійно, без фахівця?**
A: Самостійно можна почати з вивчення теорії, знайомства з поняттями навіювання та самонавіювання й спостереження за власними думками. Однак професійна робота з гіпнозом потребує вивчення психології, практики та спостереження за реакціями людей. Самостійні вправи не замінюють професійного навчання.

**Q: У чому різниця між самонавіюванням і гіпнозом?**
A: Під час самонавіювання людина самостійно обирає внутрішнє переконання, формулює його та повертається до нього під час практики. Під час гіпнотичної роботи навіювання може походити від фахівця, який допомагає спрямовувати увагу на певні образи та відчуття. Обидва поняття пов'язані з навіюванням, але позначають різні способи роботи.

**Q: Чи можна загіпнотизувати будь-яку людину?**
A: Сприйнятливість до навіювання індивідуальна: реакція на однакові способи впливу в різних людей може відрізнятися. Тому не можна розраховувати, що одна й та сама техніка дасть однаковий результат кожному учаснику. Гіпноз не означає автоматичної втрати контролю над собою.

**Q: При яких проблемах узагалі використовують гіпнотерапію?**
A: Її досліджують як додатковий підхід при деяких видах болю, тривожності перед медичними та стоматологічними процедурами, синдромі подразненого кишечника й окремих проявах менопаузи. Ступінь наукового підтвердження відрізняється залежно від стану та методики. Гіпнотерапія не замінює необхідної медичної допомоги.

**Q: Чи правда, що гіпноз допомагає кинути курити?**
A: Можливість застосування гіпнозу для відмови від куріння вивчали в наукових дослідженнях, однак результати виявилися суперечливими. Тому не можна вважати гіпнотерапію гарантованим способом позбутися залежності. Вибір підходу до відмови від куріння краще обговорити з фахівцем.

**Q: З чого почати, якщо я лише знайомлюся з основами гіпнозу?**
A: Почніть із трьох послідовних дій. Перші 10–15 хвилин уранці присвятіть вивченню відмінностей між навіюванням, гіпнозом і самонавіюванням; потім оберіть одне коротке позитивне формулювання та спробуйте пов'язати його з відповідним внутрішнім образом. Наступний етап — регулярна практика самонавіювання вранці та перед сном по 10–15 хвилин, як рекомендує доктор Увайдов. Для подальшого навчання вивчіть його матеріали про мистецтво навіювання та самонавіювання й зіставте особисті рекомендації автора з науковими даними.


_Просвітницький матеріал; не замінює консультації лікаря._